Масові відмови китайських банків приймати платежі з Росії обіцяють проблеми російському ринку електроніки, який перебуває в критичній залежності від імпорту технологій з КНР.
Уже в травні-червні деякі російські компанії можуть зіткнутися з нестачею китайських компонентів, що може призвести до зриву контрактів і дефіциту техніки, повідомило «Коммерсанту» джерело в одному з вендорів.
За його словами, у квітні в РФ надійшла техніка, за яку імпортери розплатилися в лютому. У березні ж китайські банки перестали приймати перекази за сервери, комп'ютери, системи зберігання даних та інше обладнання.
Компанії використовують складський запас запчастин, який залишився ще до 2023 року, і тому виробництво не зупинялося, вказує джерело «Комерсант». Утім, уже влітку можуть виникнути проблеми, вважає він.
За оцінками Інституту фінансових досліджень Чон-ян при Китайському народному університеті в Пекіні, на березень було припинено 80% розрахунків між Росією і Китаєм. У найбільших банках платежі стали зависати на тижні, розповідали The Moscow Times російські імпортери. Китайські ж експортери звертаються по допомогу до дрібних банків або підпільних операторів платежів, а деякі, зневірившись, відмовляються від роботи з Росією в принципі, писав Reuters.
За словами джерел агентства, компанії чекають, що ситуація покращиться після візиту в Китай президента Росії Володимира Путіна. ЦБ РФ уже веде переговори з Пекіном, намагаючись домовитися про розблокування хоча б платежів за електроніку, розповідає джерело «Комерсант» на фінансовому ринку.
За його словами, обговорюється виведення несанкційних потоків з-під китайських заборон. Але навряд чи ці спроби матимуть успіх, вважає голова правління асоціації «Фінансові інновації» (АФІ) Роман Прохоров. Китайські банки «самостійно ухвалюють рішення про прийнятне співвідношення ризику вторинних санкцій і доходу від операцій з російськими контрагентами», підкреслює він.
Через проблеми з платежами поставки китайських товарів до Росії вже почали скорочуватися вперше з літа 2022 року: за підсумками березня спад становив 14,2%. При цьому експорт техніки знизився на 15,5%.
На китайські товари, за оцінками Інституту Гайдара, припадає 43% всього імпорту в Росію, який за підсумками минулого року становив $285 млрд. Для Китаю ж Росія - вторинний за значущістю ринок збуту, на який припадає лише 3% постачань, наголошують експерти: «Провідні позиції в товарообігу Китаю міцно посідають недружні до Росії країни, що підсилює ризики зниження постачань у разі загрози запровадження вторинних санкцій».
