Для збереження гідних геополітичних позицій Євросоюзу вже недостатньо засобів "м’якої сили" - їх слід доповнити "жорсткими" спроможностями, включаючи військові.Таку думку висловили високий представник ЄС — віцепрезидент Єврокомісії Жозеп Боррель та єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, який відповідає за європейську оборонну індустрію, у статті під назвою «До єдиної, стійкої, суверенної Європи», оприлюдненій на сайті Європейської служби зовнішніх дій.
"Епоха примиренної, якщо не сказати — наївної Європи добігла кінця. Віртуальної «м’якої сили» вже недостатньо у сучасному світі. Ми маємо доповнити її у площині «жорсткої сили», і не лише у вимірі військової сили або вкрай необхідної для Європи оборони. Для Європи прийшов час, щоб мати можливість використовувати свій вплив для відстоювання власного бачення світу та для захисту власних інтересів", - йдеться у публікації.
На переконання авторів, Європа готова зробити внесок у кращу збалансованість світу. Особливого значення така «стратегічна автономія» ЄС набуває на тлі зростаючої напруги між Сполученими Штатами та Китаєм. Ця обставина, як і руйнівний ефект коронакризи, спонукають європейців до посилення автономії, більшої наступальності у захисті своїх позицій на міжнародній арені.
Європейські політики нагадали, що з ініціативи Єврокомісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн створюється Європейський фонд посткризового відновлення ємністю у 750 мільярдів євро, який надаватиме допомогу у формі грантів та кредитів. Цей інструмент має дозволити Європі зробити новий історичний крок, модернізувати та вивести на новий рівень промисловість та весь внутрішній ринок.
"Ми не можемо виправдати брак спроможностей до захисту наших стратегічних дій, які були ослаблені кризою та хижацтвом неєвропейських гравців. Нам очевидно необхідно диверсифікувати та скоротити нашу економічну та промислову залежність, яку виявила пандемія. В межах існуючих безпекових та оборонних альянсів ми маємо зміцнити власну стратегічну автономію за рахунок спільних та взаємосумісних спроможностей, критичних технологій та інфраструктури, таких як кібернетична безпека, захищені мережі, квантові технології тощо", - наголосили представники Єврокомісії.
Вони зауважили, що в умовах нинішньої кризи країни ЄС можуть відчувати бюджетний тиск в оборонній сфері. Але ця обставина лише підкреслює необхідність планування та максимальної ефективності спільних витрат на розвиток спроможностей, у тому числі – в межах спільних зовнішніх дій Євросоюзу. Це вимагає амбітного бюджету для Європейського оборонного фонду та нового Європейського фонду миру, створеного для підтримки зовнішніх цивільних та військових операцій ЄС.
"Солідарність між країнами ЄС буде основою Європи завтрашнього дня – більш автономної і суверенної. Це солідарність між поколіннями через Зелену угоду. Солідарність між країнами-членами у збереженні та розвитку внутрішнього ринку. Солідарність у зміцненні нашої економіки та монетарного союзу та у розвитку соціальної гармонії. Солідарність у безпеці й обороні. Це, зрештою, солідарність для захисту наших спільних цінностей, на яких побудований наш спільний проєкт", - наголосили Боррель та Бретон.
