Süddeutsche Zeitung: Меркель зрадила саму себе, коли стала на захист "Північного потоку-2"

Ангелу Меркель загалом прийнято вважати чесною. Канцлера Німеччини цінують на міжнародній арені. Тому що вона не каже все, що думає, і зазвичай має на увазі саме те, що каже. І саме тому Меркель стала жертвою самої себе.

Про це пише Süddeutsche Zeitung.

Коли німецький канцлер дала своє благословення на побудову газопроводу "Північний потік-2", вона проголосила, що цей проект належить виключно приватному сектору. Меркель особливо хотіла запевнити, що проект і його зовнішньополітичні наслідки будуть передбачуваними. І в цьому вона намагалася переконати навіть себе.

Наразі не відомо, чи опоненти зможуть зупинити насування всіх цих наслідків за кілька метрів до завершення. Але вже можна точно сказати, що політична ціна "Північного потоку-2" стала неприйнятною у порівнянні з його економічними вигодами. Особливо тому, що, швидше за все, додаткові об'єми газу будуть не потрібні взагалі. Ціна була сплачена валютою, яка називається "довіра".

Особливо це стосується німецької політики щодо Росії. Німецький уряд правильно робить, що критикує Кремль за отруєння опозиціонера Олексія Навального, його упереджений арешт, а також за засудження й переслідування його прихильників. Але цінність цієї критики зменшується з кожним зусиллям федерального уряду винести "Північний потік-2" в паралельну реальність, де газопровід не має нічого спільного з усім, що відбувається в Росії Володимира Путіна.

Нафта й газ розв'язують руки режиму Путіна

Будучи частиною імперії "Газпрому", "Північний потік-2" - це елемент російського апарату влади. Нафта й газ підтримують роботу цього апарату. Саме тому в 2014 році санкції, якими Росію покарали за порушення на сході України, вдарили і по енергетичному сектору. Ні в чому невинувата "труба" - це вигадка. Меркель надто добре знає систему Путіна, щоб дурити себе й переконувати в протилежному. І вона давно зізналася в цьому Україні.

З російської точки зору, головна мета "Північного потоку-2" - це зробити Україну непотрібною в транзитному ланцюгу. З метою пом'якшити такі наслідки, німецький канцлер успішно добилася, щоб Росія уклала угоду про продовження транзиту через українську мережу. Україна, частину території якої окупував Путін, тепер повинна покладатися на російську добросовісність у виконанні цієї угоди. Меркель, якій Путін брехав особисто, знає, про що вона просить Київ.

Але канцлер Німеччини недооцінила опір, з яким зіштовхнулося будівництво газопроводу. Вона лише мала рацію, коли вирішила, що Євросоюз не зможе діяти проти німецького впливу. Однак, переконання, що погрози США застосувати санкції насправді несерйозні, було помилковим. З одного боку, "Північний потік-2" може стати найдорожчим газопроводом за всю історію. А з іншого - суперечки навколо нього можуть зіпсувати довгоочікуване перезавантаження у відносинах зі США з початком президенства Джо Байдена.

Байдену не байдужа доля України

З новим урядом США буде легше говорити про "Північний потік-2". Тому що будь-що тепер можна обговорити більш розумно. Однак, немає гарантій, що досягти порозуміння буде легко, особливо якщо згадати, що республіканці й демократи солідарні в ставленні до російської ГТС. У Берліні досі обговорювали збільшення закупівлі американського газу, щоб задобрити Вашингтон. Але така угода більше в стилі Дональда Трампа. Федеральному уряду потрібно готуватися прийняти факт, що Байдену насправді не байдужа доля України.

Німеччина тепер може відкидати санкції США, посилаючись на міжнародний закон. Але у неї немає практичного рішення для боротьби з ними. Кожен постачальник, кожен страхувальник і кожна компанія з сертифікації подумає двічі, перш ніж ризикнути вступити в конфлікт зі США. Співголова Соціал-демократичної партії Німеччини Мануела Швезіг, яка тепер виставляє себе головним борцем з американською гегемонією, теж про це знає. Видання нагадує, що Швезіг створила профінансований "Газпромом" екологічний фонд, який буде купувати обладнання для "Північного потоку-2".

Наразі не відомо, хто візьме на себе удар, якщо "Північний потік-2" буде заблокований. Федеральний уряд повинен бути обережним, щоб російська "труба" не коштувала грошей німецьких платників податків. З політичної точки зору, "Північний потік-2" - це вже велетенська інвестиційна руїна. Канцер Меркель повинна це розуміти. В певному сенсі, вона сама себе підставила. Її самообман тепер "вилазить боком".