Російська Церква в Україні (називає себе Українською Православною Церквою) тісно співпрацює з військовими Російської Федерації в окупованому Криму. Документи потрапили до журналістів.Так, редакція газети “Кримська світлиця” отримала скан-копію угоди між командувачем Чорноморського флоту Російської Федерації і митрополитом Сімферопольським і Кримським Лазарем від 2 квітня 2015 року, повідомляє
«Релігійна правда».
Ця угода є підтвердженням того, що Лазар як представник Кримської єпархії РПЦвУ (УПЦ МП), ставить підпис і одночасно визнає факт приналежності до Російської Православної Церкви. Мовою оригіналу: “…действующего на основании Положения Епархии Русской Православной Церкви”.
“Протягом останніх трьох років на сторінках “Кримської світлиці” у своїх публікаціях ми неодноразово торкалися теми перебування й активної “діяльності” Української Православної Церкви Московського Патріархату в окупованому Криму. М’яко кажучи, дивно було спостерігати, як священники нібито Української Церкви заповзято освячують російську військову техніку і благословляють військовослужбовців сусідньої країни на “ратні” подвиги”, – йдеться у повідомленні.
І ось знайшлося “пояснення” цьому факту – в редакції газети опинився цікавий документ – “Угода про співпрацю та взаємодію”.
Як видно з тексту документу, сторони домовляються про співпрацю, “виходячи з особливої історичної ролі Православ’я у формуванні духовності, культури і державного російського суспільства […], і беручи до уваги, що співпраця Російської Православної Церкви і російської армії має багатовікову традицію, в основі якої лежать високі духовно-моральні і патріотичні ідеали любові до Батьківщини, самовідданого служіння і вірності обов’язку, готовності до самопожертви в ім’я Батьківщини та її захисту”.
Далі після такого пишномовного вступу в угоді домовляються зокрема про патріотичне і моральне виховання особового складу, а також про відновлення старих і будівництво нових храмів і капличок.
Примітно, що головний представник “УПЦ МП” в Криму у документі жодного разу не вказує своєї приналежності до нібито Української Церкви.
