Російська служба зовнішньої розвідки спішно намагається відновити свої мережі за рубежемНайбільш вживаним контраргументом розвідувальних і спеціальних служб Росії є звинувачення своїх опонентів у прихильності до конспірології, а ще ефективніше – до теорії «світової змови».
Зазначу відразу – я не є спеціалістом в галузі конспірології. Тож максимально скористаюся низкою аналітичних матеріалів, зокрема й тих, що були розміщені у газеті The Washington Post наприкінці 2018 р. (автори Накасіма, Шейн Харріс, Наталя Аббакумова). Ці матеріали були засновані на інтерв’ю, проведених у Москві й Вашингтоні, на документах публічного характеру та інформації, наданої співробітниками західних розвідувальних служб. Інформаційним приводом розміщених матеріалів стала участь декількох московських шкіл у розширеній програмі військової освіти з метою привити у дітей «повагу до служб безпеки, а також підвищити рівень знань в галузі математики й комп’ютерної справи у потенційних рекрутів».
Воно б все нічого – діти мають отримати спеціальність. Однак тут привертає до себе увагу той факт, що одним із партнерів цієї програми є російська військова розвідка, відома як Головне розвідувальне управління (ГРУ). Сліди діяльності цієї структури все більше виявляють себе нині під час керованих Кремлем операцій у всьому світі. Тут і керівництво російським вторгненням в Україну в 2014 р., і хакерський злам у США комп’ютерів Національного комітету Демократичної партії в 2016 р., а також напад із використанням нервово-паралітичної отруйної речовини в Британії у 2018 р. За оцінкою газети, «російське відомство військової розвідки – мережа, що охоплює увесь світ і включає в себе тисячі співробітників, бійців сил спеціальних операцій та шпигунів – стає одним із найбільш потужних інструментів».
Це розвідувальне відомство, яке раніше виконувало строго військові завдання, стає нині дедалі більш універсальним. Пояснення цьому феномену аналітики вбачають у тому, що Росія вочевидь набагато слабша в економічному відношенні, ніж Сполучені Штати Америки і Європейський Союз, одначе Путін продемонстрував більш високу готовність до ризику та отримав підтримку з боку суспільства, яке сповідує наратив «Росії як оточеної фортеці». Тож ГРУ якраз вписується в авантюристичний ризикований характер політики Путіна. Опозиційний російський політик Геннадій Гудков зазначає таку особливість: офіцери ГРУ позиціонують себе «рішучими хлопцями». Мовляв, «Ми потрібні вам для того, щоб когось замочить? Ми його замочимо. – Ми потрібні вам для того, щоб захопити Крим? Ми його захопимо».
Оцей зв'язок між агресією проти України і терористичними акціями Росії у світі наочно був продемонстрований у зв’язку із «справою Солсбері» - змовою з метою вбивства полковника Скрипаля, колишнього офіцера ГРУ, який продав секрети британській МІ-6. Як пише газета The Daily Telegraph у номері від 7 січня 2019 р., агенти ГРУ приїхали в Британію під іменами Олександр Петров і Руслан Баширов, але пізніше були з ганьбою викриті як Олександр Мішкін і Анатолій Чепіга - двоє старших офіцерів ГРУ, нагороджених медаллю Героя Російської Федерації, вищою нагородою країни. Вважається, що вони отримали нагороди за свої дії в Україні у 2014 р.».
Попри спроби глави російської Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергія Наришкіна переконати громадськість, що нібито отруєння в Солсбері було «гротескною провокацією, брутально організованою британськими і американськими спецслужбами», британські джерела повідомили газеті The Daily Telegraph про те, що «подробиці змови добре відомі, в тому числі й ланцюжок агентів, що веде до Путіна. Саме він дав «зелене світло» для використання нервово-паралітичної речовини на британській землі». Британські спецслужби вжили належних заходів: загроза від ГРУ «була різко скорочена в результаті контртерористичної операції, а всі агенти, що здійснили напад, були викриті… Масове виселення шпигунів із російських посольств у Європі і США відіграло також величезну роль у підриві російської розвідувальної мережі за рубежем».
Подальша велика інформація була зібрана західними спецслужбами після того, як Кремль наказав другій групі в Нідерландах розвалити окреме розслідування щодо використання «Новичка», що проваджується Організацією по забороні хімічної зброї (ОЗХЗ). Підрозділ ГРУ був арештований агентами голландської розвідки, було виявлено 300 підозрюваних агентів і викрита підривна діяльність ГРУ. Проведені розслідування дозволили західним розвідувальним службам пов’язати ГРУ із серією незаконних шпигунських організацій, включаючи спроби припинити розслідування російського допінгу в спорті та втручання у вибори у США в 2016 р.
Немає нічого дивного в тім, що російська служба зовнішньої розвідки спішно намагається відновити свої розвідувальні мережі за рубежем. А тим часом військовий азарт настільки захопив російське суспільство, що найбільш здібні школярі та студенти прагнуть поступити на службу в розвідку. Документи обраних розвідкою шести шкіл Москви засвідчують, що їх спонсорами виступають Федеральна служба безпеки (ФСБ), а також військова частина 26165 і підрозділ ГРУ, що відає питаннями кібервійни. Командир військової частини 26165 Віктор Нетикшо, як засвідчують американські джерела, очолював хакерську атаку ГРУ на акаунти електронної почти співробітників Національного комітету Демократичної партії і членів виборчого штабу Ґіларі Клінтон.
Відігравши ключову роль у двох чеченських війнах, зазначає генерал Олексій Кандауров, генерал КДБ у відставці й критик Путіна, співробітники ГРУ «отримали досвід позасудових розправ. Це – ключовий фактор, що змінює психологію людини». Останнім часом у їх середовищі перейнялися освоєнням кіберпростору. Ті підрозділи ГРУ, які за радянських часів були сфокусовані на пропаганді й шифруванні даних, сьогодні вдаються до психологічних операцій з допомогою інтернету й кібератак. У певному розумінні інтернет нині є тим неконтрольованим простором, яким намагається опанувати ГРУ.
Газета The Washington Post наводить приклад про психологічну спецоперацію підрозділу ГРУ, відомого як військова частина 54777, або як 72-й центр спеціальної служби: «У лютому 2015 року, коли конфлікт у Східній Україні тривав уже рік, приблизно десять сенаторів отримали повідомлення по електронній пошті, що були нібито направлені членами організації під назвою «Патріоти України». В цьому повідомленні аноніми покликалися на петиції про «спасіння» України» шляхом направлення «досвідчених спеціалістів США і НАТО» для заміни українських командирів і офіцерів. На думку американських аналітиків, «ця кампанія переслідувала подвійну мету – вчинити подальший деморалізуючий вплив на українців після тяжких втрат, а також посіяти ворожнечу серед впливових американських політиків, змусивши їх повірити в те, що самі українці втратили віру у свої збройні сили».
Військова частина 54777 має декілька підставних вивісочних організацій, які фінансуються за допомогою урядових грантів як спілок публічної дипломатії, хоча насправді таємно керуються ГРУ. Дві найбільш значимі з них – «ІнфоРос» та Інститут російської діаспори. Так, наприклад, у лютому 2014 р., незадовго до російської анексії українського Криму, вказані дві організації звернулися нібито від імені російських громад в Україні із закликом до Путіна втрутитися у назріваючу кризу. Ціль цього заклику: переконати міжнародну спільноту, що Україна не єдина. Той же почерк, зазначають американські аналітики, проглядався в листопаді 2018 р., коли російські прикордонники відкрили вогонь по трьом українським суднам із подальшим їх захопленням. Тоді молодим людям в прикордонних районах було направлено СМС-повідомлення з наказом негайно з’явитися на пункт збору для подальшого проходження військової служби. Переслідувана мета - внести панічні настрої в суспільство.
Привернув до себе увагу й матеріал, що з’явився в інтернеті на початку січня 2019 р., з посиланням на південнокорейське видання International Policy Digest. У ньому йдеться про те, що нібито «недавно» у Вашингтоні «відбулася зустріч групи сенаторів-республіканців і представників ряду громадських організацій України». Хто були ці сенатори, що за громадські організації представляли Україну – все це покрито таємницею, оскільки «журналістів на цю зустріч не запросили». Однак на зустрічі нібито було зафіксовано, що «наростає протистояння між Україною і Росією, що, ймовірно, призведе до ескалації збройного конфлікту між двома країнами» Тож Європі доведеться «взяти активну участь в конфліктній ситуації». Отак налякавши публіку, учасники зустрічі, як нас намагаються переконати, закликали Україну «зосередитися на національному примиренні, припинення війни на Донбасі». А далі пішли в хід найбільш екзотичні пропозиції: «залучити Януковича у процес примирення». Тут, як мовиться, жодні коментарі недоречні, коли вже сам Янукович виставляється в ролі спасителя «національної ідентичності України».
Із свого боку аналітики The Washington Post зазначають, що Україна нині являє собою випробувальний полігон для операцій ГРУ в галузі інформації й кіберзброї. Керовані військовою частиною 54777 шпигуни створюють фейкові персоналії й розміщують коментарі на російськомовних і англомовних платформах у соціальних мережах, а також публікують статті у західних виданнях. Як зазначає колишній високопосадовець Держдепартаменту, що керував відповіддю Заходу на агресію Москви проти України Даніел Фрід, «Україна в 21-му столітті є тим же полігоном для гібридної війни, чим була Іспанія у 30-ті роки минулого століття для техніки бліцкригу – це те місце, де погані хлопці випробовують ті методи, які вони зможуть потім застосувати проти нас».
Насамкінець американські аналітики роблять висновок, що Росія дотримується лінії «НАСТАМНЕТ», огульно заперечуючи той очевидний факт, що ГРУ здійснює підривну діяльність по всьому світу. Володимир Путін не збирається відмовлятися від використання цього століттям відпрацьованого військового відомства як своєї головної зброї для забезпечення російського впливу за кордоном. Що найсумніше – його позиція зміцнює віру багатьох росіян у те, що їх країна гостро відчуває потребу саме в таких агресивних розвідувальних службах задля протидії нібито все зростаючої загрози з боку Заходу.
