Указ про припинення українського громадянства Ореста Березовського, тобто предстоятеля УПЦ МП Онуфрія, матиме продовження. Володимир Зеленський уже анонсував санкції РНБО. Але що буде далі з Онуфрієм та УПЦ МП?
Спрощення рівняння
Взаємини Банкової та УПЦ МП за роки повномасштабної війни перетворилися на дуже складне рівняння. Щоб спростити собі задачу, влада хоче замінити один параметр, а саме главу української філії московської церкви. Варіанти домовитися з Онуфрієм, схоже, вже не розглядаються.
Звісно, сама УПЦ МП позбутися Онуфрія нездатна. Тому Банкова вирішила надати їй посильну допомогу. Першим кроком став указ про припинення українського громадянства Онуфрія.
2 липня СБУ оголосила, що Володимир Зеленський підписав указ про припинення українського громадянства Ореста Березовського, котрий більше відомий як митрополит УПЦ МП Онуфрій. Як зазначено в повідомленні, указ підписано "за матеріалами СБУ". "СБУ встановила, що Березовський (Онуфрій) добровільно отримав громадянство рф у 2002 році. Про вказане він не повідомив уповноважені органи влади України. Водночас після цього він продовжував і надалі користуватися статусом громадянина нашої держави", — пояснила СБУ.
Невдовзі Зеленський повідомив про наступні два кроки влади. "Ми продовжуємо нашу цілком справедливу роботу щодо різних осіб, які пов’язали себе з Росією. Фігури з політичним впливом і російським паспортом, особи, які працюють проти української незалежності в усіх її вимірах, зокрема проти духовної незалежності, кожен, хто підтримує агресію чи виправдовує її, — усім цим персонам місця в Україні немає й не буде. Ухвалюємо відповідні рішення. І готуємо нові українські санкції — будуть рішення РНБО", — розповів він українцям у вечірньому відеозверненні.
Отже, другим кроком проти Онуфрія буде рішення РНБО про санкції. А результатом третього кроку стане те, що Онуфрію "місця в Україні не буде". Тобто йому доведеться залишити територію України.
Організувати це буде непросто. Але все ж таки можна назвати щонайменше два варіанти, які є здійсненними і вже неодноразово застосовувалися.
Варіант обміну
Перший варіант — це обмін на українських воїнів, які утримуються в російському полоні. Зокрема, так було обміняно Медведчука. "Ми обміняли одного фаната Росії на 200 воїнів", — повідомив Зеленський в ніч на 22 вересня 2022 року.
Аналогічним чином опинився в Росії Анатолій Єлецьких — митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан. 7 листопада 2022 року він отримав від СБУ підозру, а 18 листопада — ще одну. 28 грудня 2022 року Зеленський припинив громадянство 13 представників шести єпархій УПЦ МП, серед них був і митрополит Іонафан. 7 серпня 2023 року він отримав вирок Вінницького міського суду: п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Як розповів сайт "Главком", 11 квітня 2024 року митрополит Іонафан звернувся до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими із заявою про обмін як військовополоненого. 10 червня заяву попа було розглянуто, і Координаційний штаб ухвалив рішення про його обмін. 18 червня Вінницький апеляційний суд залишив без змін вирок суду першої інстанції. А 22 червня на сайті РПЦ з’явилося повідомлення під заголовком "Митрополит Тульчинський та Брацлавський Іонафан отримав свободу". На нього обміняли 10 полонених. І лише за чотири місяці після цього Іонафан втратив посаду в УПЦ МП. 23 жовтня рішенням синоду УПЦ МП керівником Тульчинської єпархії з титулом "архієпископ Тульчинський і Брацлавський" був призначений архієпископ Сергій (в миру Сергій Аніцой).
Онуфрій підозри ще не отримав. Але цей недолік можна виправити. "Березовський (Онуфрій) підтримує звʼязок з московською патріархією … представники якої відкрито підтримують російську агресію проти України. Попри повномасштабне вторгнення, Березовський (Онуфрій) фактично продовжує підтримувати політику рпц та її керівництва, зокрема патріарха кирила (гундяєва). Нагадаємо, саме гундяєв благословив збройну агресію російських військ та проводить пропагандистську політику виправдовування і підбурення до геноциду українського народу. При цьому, підтримуючи агресивну політику рф, сприяє злочинній діяльності політичної верхівки країни-агресора", — повідомила СБУ.
Мабуть, цього може вистачити для підозри і арешту. Але потім ще буде потрібна заява про згоду на обмін. Онуфрій може чекати рішення суду, потім — рішення апеляційної інстанції, це затягнеться на роки, і весь цей час він зможе залишатися предстоятелем УПЦ МП.
Варіант депортації
Технічно більш простим і швидким є варіант депортації. Його головний недолік — ми втратимо цінного кадра в обмінному фонді. Онуфрія можна було б обміняти не на 10 наших, як Іонафана, а на 200, як Медведчука. Однак за Медведчуком на той час вже не стояла жодна впливова політична сила. А за Онуфрієм стоїть ціла УПЦ МП. І для Банкової, певно, важливіше якнайшвидше позбутися Онуфрія, ніж торгуватися тим.
Оскільки українська влада вже не вважає Онуфрія громадянином України, а вважає його громадянином РФ, це створює правові підстави для видворення його з України за рішенням СБУ. Втім, це теж не робиться за один день.
В Україні діють три пункти тимчасового перебування іноземців (ПТПІ): у Волинські, Миколаївській і Чернігівській областях. В законі "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" записано, що іноземців, які підлягають примусовому видворенню за межі України, можна за рішенням суду розміщувати в ПТПІ на строк, необхідний для їх примусового видворення, але не більш як на 18 місяців.
Це неодноразово застосовувалося до громадян РФ, знайдених в Україні. Для прикладу наведемо розповідь управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області. 20 лютого 2025 року ця структура повідомила, що "завершено процедуру примусового видворення ще одного громадянина рф". Упродовж 4 місяців його тримали у Волинському ПТПІ. "З огляду на відсутність дипломатичних відносин з країною-агресором оформити нелегальному мігранту документи для перетину державного кордону було неможливо. Однак зусилля і наполегливість працівників УДМС у підсумку дали бажаний результат. На одному з пунктів перетину державного кордону прикордонники офіційно випровадили громадянина росії за межі України", — говориться в повідомленні. Також там зазначено, що це не поодинокий випадок: "Цьогоріч міграційна служба Івано-Франківської області за порушення міграційного законодавства і відсутність підстав для законного перебування в Україні примусово видворила двох іноземців. Обидві особи — росіянського походження".
Мабуть, для Онуфрія можна буде отримати бажаний результат швидше. Адже "зусилля і наполегливість" проявить не лише міграційна служба, а й керівництво держави, щоб домовитися про долю злощасного попа з кимось з наших західних сусідів.
Перспективи для УПЦ МП
Втрата Онуфрієм українського громадянства юридично ніяк не позначиться на діяльності УПЦ МП. А от санкції — вплинуть. В законі "Про санкції" записано довжелезний перелік можливих санкцій, і перші дві найбільш небезпечні для УПЦ МП. Перша санкція — блокування активів, тобто Онуфрія можуть позбавити права користуватися та розпоряджатися активами УПЦ МП. Друга санкція — стягнення цих активів в дохід держави. До речі, примусове видворення за межі України теж є в переліку санкцій.
Усе разом це може стимулювати УПЦ МП обрати собі нового предстоятеля, який буде поступливішим за Онуфрія. Принаймні, на це може розраховувати Банкова.
Взаємини Зеленського і УПЦ МП пройшли три фази і наразі перейшли у четверту. На першій фазі філія московської церкви була улюбленицею, її інтереси захищали перший заступник керівника Офісу президента Сергій Трофімов (2019-2020), голова СБУ Іван Баканов (2019-2022) і голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан (2020-2022).
Після повномасштабного вторгнення Росії почалася друга фаза. Банкова радила Онуфрію повністю порвати з РПЦ, а той погоджувався лише на косметичні дії з метою приховати підпорядкування УПЦ МП московській церкві. Ще тоді СБУ могла скористатися інформацією про російське громадянство Онуфрія і його зв’язки з Гундяєвим. Однак вказівки з Банкової не було. У квітні 2023 року розслідування "Української правди" виявило, що Орест Березовський (тобто митрополит Онуфрій) та ще понад 20 священнослужителів УПЦ МП мають російське громадянство. Ігнорувати це було вже непристойно, однак влада ніяк не зреагувала, бо продовжувала сподіватися на порозуміння і подальшу взаємовигідну співпрацю с Онуфрієм.
Але зрештою ці сподівання виявилися марними, і почалася третя фаза. 20 серпня 2024 року Верховна Рада прийняла закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Зеленський підписав його 24 серпня, на День незалежності. Однак головний важіль цього закону — припинення релігійної організації у судовому порядку — було відтерміновано на 9 місяців. Влада розраховувала, що за цей час Онуфрій проявить розсудливість і поступливість, і тоді потреба використовувати важіль відпаде.
Ці розрахунки не справдилися, і настав час четвертої фази. 9 травня Кабмін затвердив Порядок проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена. Результати цього дослідження згідно з законом стануть правовою підставою для адміністративного позову про припинення УПЦ МП. 24 червня до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Київської митрополії УПЦ МП з проханням визнати протиправною та нечинною постанову Кабміну від 9 травня. Це вкотре засвідчило небажання Онуфрія домовлятися.
І Банкова нарешті вирішила діяти. Тут і стала в пригоді інформація СБУ про російське громадянство предстоятеля УПЦ МП.
Певно, зовнішньополітичний чинник теж враховано. У перші місяці президентства Дональда Трампа були очікування домовленостей про припинення вогню. Київ не хотів виглядати винним у зриві мирного процесу і тому уникав загострення ситуації навколо філії московської церкви. Однак Путін відмовився від припинення вогню і вирішив розпочати новий наступ на фронті. За цих обставин удар по УПЦ виглядає логічним і правильним. А виглядав би ще й вчасним, якби його було здійснено три роки тому.
