Кабмін розблокував конкурс на голову митної служби. Водночас стало відомо, що Єврокомісія запропонувала Україні надати митниці статус правоохоронного органу, щоб вона сама розслідувала справи про контрабанду. Обидва ці кроки вигідні бізнесу, непідконтрольному владі
Що не так з митницею
Про претензії бізнесу до діяльності митної служби можна розповідати довго, але ми зазначимо дві основні проблеми. Їх сформулювала в одному з інтерв’ю виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Анна Дерев'янко.
Перша проблема — це свавілля з боку митниці. "Часто митники коригують митну вартість, через що бізнес звертається з апеляціями й опиняється в судах. Але переважна більшість таких судових суперечок вирішується на користь бізнесу. У підсумку постає питання – навіщо це робиться?" — констатувала Дерев'янко й одразу дала відповідь: "Проблема в тому, що наразі українська митниця виконує фіскальну функцію, як і податкова служба. І поки в митників буде завдання збирати якомога більше коштів у державну казну, порозуміння з бізнесом не станеться. Ми усвідомлюємо, що зараз перед ними стоїть таке завдання".
Друга проблема фактично є зворотним боком першої. Це контрабанда, точніше, існування "привілейованого" бізнесу, який має можливість майже без проблем завозити в Україну контрабандні товари. "І тут ми повертаємося до ключового постулату: не має бути контрабанди й "тіні", — зазначила виконавча директорка ЄБА. — Адже, коли на ринку України є можливість збувати товари, які зайшли на нього без мита й ПДВ, їх обсяг зростатиме. Тому, якщо будуть створені умови, за яких контрабанда стане неможливою, вона зникне як явище".
Отже, в Україні співіснують два бізнеси. Один потерпає від свавілля митників, інший спокійно завозить товари за чорними чи сірими схемами. Це наслідок того, що митна служба наразі —інструмент в руках влади. Щоб вона діяла за законом, а не за вказівками з Банкової чи з уряду, потрібна інституційна реформа.
Два з половиною роки обіцянок
Володимир Зеленський пообіцяв таку реформу ще два з половиною роки тому, після того як митниця впевнено виграла боротьбу за звання найскандальнішого органу. "На нараді з правоохоронцями була доповідь щодо виявлення й блокування тіньових схем на митниці. Ви бачили протягом цих тижнів відповідні слідчі дії, затримання, — розповів Зеленський у відеозверненні до українців 11 лютого 2023 року. — І вся ця діяльність — не лише ті чи інші епізоди й ті чи інші кримінальні провадження. Не лише те, що стосується певних осіб. А й те, що стосується інституцій. Держава продовжить модернізацію самих інституцій, процесів у них, процедур. Чистота в роботі державних структур має гарантуватися не лише тим, що залежить від самих людей, а й тим, який функціонал прозорості та підзвітності створений".
На той час в парламенті вже понад рік лежав без руху урядовий законопроект №6490 про запровадження атестації посадових осіб митних органів. Він був внесений наприкінці 2021 року, менш ніж за два місяці до початку великої війни. І деякий час всім було не до нього. Але коли Зеленський анонсував інституційну реформу митниці, про цей проект згадали. Профільний комітет парламенту (з питань фінансів, податкової та митної політики) творчо переробив його в депутатський законопроект №6490-д про встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів. Як зазначили автори проекту, він мав на меті "змінити процедуру проведення конкурсного відбору на посаду голови Держмитслужби за прикладом кращих практик Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції", зокрема, залучити до проведення конкурсу міжнародних експертів.
Зрозуміло, що влада погодилася на це не з доброї волі, а щоб задобрити західних партнерів і передусім європейців, від яких залежать не лише обсяги фінансування нашого держбюджету, а й темпи нашої євроінтеграції. Тому ця реформа рухалася дуже повільно.
Законопроект №6490-д було прийнято у першому читанні 11 квітня 2023 року, а в другому читанні і в цілому — лише за рік і п’ять місяців, 17 вересня 2024 року, і ще місяць довелося чекати підпису Зеленського. Прийняття цього закону було структурним маяком на кінець жовтня 2024 року за зобов’язаннями України перед МВФ.
Закон набрав чинності з 31 жовтня 2024 року. Він зобов’язав уряд "протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом сформувати комісію з проведення конкурсу з відбору на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику". Тобто за законом конкурсна комісія на голову митної служби мала бути створена до кінця 2024 року.
"Ми швидко введемо в дію та впровадимо цей закон. До кінця червня 2025 року ми призначимо нового постійного голову митної служби (пропонований структурний маяк, кінець червня 2025 року)", — пообіцяв Зеленський МВФ в меморандумі, надісланому 11 грудня 2024 року. Однак він не дотримав свого слова. Конкурс на голову митної служби оголошено лише 4 серпня 2025 року, з запізненням на вісім місяців.
Безповоротна втрата
Банкову можна зрозуміти: вона втрачає митницю. Головне в реформі — це незалежність керівника Держмитслужби від уряду та водночас залежність від західних партнерів. Це забезпечується, по-перше, конкурсом, по-друге, зовнішнім аудитом.
Конкурс проводиться конкурсною комісією у складі шести осіб, з яких три призначаються Кабміном на свій розсуд (зватимемо їх урядовими членами), а інші три — на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій (зватимемо їх міжнародними членами). Рішення конкурсної комісії вважається ухваленим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох членів, у тому числі не менше двох міжнародних. Якщо голоси розділилися три на три, голосування проводиться повторно. Якщо під час проведення повторних голосувань рішення не прийнято протягом 24 годин з моменту першого голосування, вважається прийнятим рішення, за яке проголосувало не менше трьох членів конкурсної комісії, у тому числі не менше двох міжнародних. Отже, вирішальне слово залишається за міжнародними членами.
Як стверджує співавтор закону, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, міжнародні партнери надали своїх трьох членів конкурсної комісії ще в січні 2025 року. Від уряду тоді планувався "зірковий склад": представник Американської торговельної палати; представник ЄБА; бізнес-омбудсмен Роман Ващук. Але урядовий комітет на чолі з Юлією Свириденко, яка тоді була першим віце-прем’єром — міністром економіки, "формально це відхилив без причин", розповів Железняк. І все зависло на сім місяців.
Можливо, Зеленський і уряд могли б і далі спокійно блокувати цей конкурс, впевнені, що ніхто їх за це не покарає. Але все змінилося після спроби Банкової руками парламенту позбавити незалежності НАБУ і САП. Західні партнери, передусім європейці, нагадали Києву про всі борги. Тож 4 серпня Кабмін сформував конкурсну комісію та почав процес конкурсу на голову митної служби.
"Держава в державі"
За законом, конкурсна комісія (читай: її міжнародні члени) відбирає двох кандидатів і вносить подання стосовно їх міністру фінансів. Той вибирає з цих двох одного і вносить на розгляд Кабінету міністрів подання про призначення його на посаду. І Кабмін протягом 10 днів має призначити його на посаду керівника митної служби на п'ять років. Закон перелічив 13 підстав для його дострокового звільнення: власне бажання, призначення на іншу посаду за його згодою, досягнення 65-річного віку, стан здоров'я, рішення суду, припинення громадянства України, наявність іноземного громадянства тощо. Важливо те, що в цьому списку немає пунктів "за бажанням президента, чи прем'єра, чи уряду, чи правлячої коаліції".
Тобто Держмитслужба стане такою собі державою в державі, де все буде зав'язано на одній людині. До речі, своїх заступників він призначатиме сам, як записано в законі, "без обов'язкового проведення конкурсного відбору", і керівників митниць в областях та їх заступників — теж сам, як записано в законі, "без погодження з іншими органами державної влади чи органами місцевого самоврядування".
Проте, західні партнери зможуть на нього впливати. Однією з підстав для дострокового звільнення керівника Держмитслужби є наявність висновку зовнішнього аудиту про неефективність діяльності Держмитслужби та неналежне виконання обов'язків її керівником. Зовнішній аудит проводить комісія у складі трьох осіб, яких призначає Кабмін на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Тобто в аудиторській комісії будуть лише міжнародні члени, без урядових.
Упродовж п'яти років терміну повноважень керівника Держмитслужби аудит буде проведено двічі: "через один рік та через три роки з дня призначення керівника". Тож західні партнери матимуть змогу організувати звільнення голови Держмитслужби, якщо перший рік його роботи не сподобається, скажімо, ЄБА та Американській торговельній палаті в Україні.
Повне перезавантаження
Голова Держмитслужби має провести атестацію всіх посадових осіб митних органів. Атестація проводитиметься у дві черги. Перша — протягом 18 місяців — охопить заступників керівника Держмитслужби (не нових, яких він сам призначить, а старих), керівників підрозділів центрального апарату Держмитслужби та їх заступників, керівників митних органів та їх заступників. Друга черга — протягом 36 місяців з дня призначення керівника Держмитслужби — має охопити решту посадових осіб митних органів.
Атестаційні комісії для другої черги голова Держмитслужби призначить на власний розсуд. А для першої черги до складу кожної атестаційної комісії включаються 12 членів, з яких шість визначаються головою Держмитслужби, а інші шість — міжнародними та іноземними організаціями (тут увага!) "з числа відібраних ними представників від громадських об’єднань, спілок, асоціацій та інших об’єднань юридичних осіб, що протягом останніх трьох років здійснюють діяльність, спрямовану на покращення бізнес-клімату, захист прав та інтересів бізнесу в Україні".
Тобто половину членів атестаційних комісій першої черги фактично призначать бізнес-асоціації. Щоб рішення комісії вважалося прийнятим, за нього мають проголосувати не менше семи членів, у тому числі не менше трьох (з шести) представників бізнес-асоціацій.
"Контрольний постріл"
Після такої чистки митниця вже напевно не буде інструментом в руках влади. Однак це не означає, що автоматично зникнуть чорні та сірі схеми контрабанди, особливо ті схеми, які мають "дах" у владних структурах та правоохоронних органах.
З огляду на це дуже цікавою виглядає ще одна новина, яка з’явилася 4 серпня. У звіті Єврокомісії за результатами скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за розділом "Митний союз" йдеться про необхідність надання митним органам правоохоронного статусу. "З метою підвищення спроможності до забезпечення дотримання закону, рекомендовано надати митним органам право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування у справах про контрабанду товарів", — йдеться у звіті.
Влада не зможе ігнорувати цю рекомендацію, якщо вона стане умовою нашого просування шляхом євроінтеграції. Формально це вимога гармонізації українського законодавства з правом ЄС. Але на практиці це означає, що нова, реформована (і незалежна від української влади) митна служба перетвориться на повноцінний правоохоронний орган, який стане "другим НАБУ". НАБУ — це антикорупційне бюро, а митна служба стане антиконтрабандним бюро.
Наразі справи про контрабанду розслідують БЕБ, ДБР і СБУ. Якщо влада втратить контроль над БЕБ, вона матиме можливість передавати найцікавіші справи про контрабанду до ДБР чи СБУ. Завдяки цьому "привілейований" бізнес зможе уникати покарання.
Але якщо ж усі справи про контрабанду буде розслідувати митна служба на чолі з керівником, непідконтрольним Банковій, то чимало чорних і сірих схем може поламатися. Цікаво, наскільки тоді обміліє так звана "чорна каса". Втім, малоймовірно, що це станеться до виборів. Влада має можливість зволікати, та й Євросоюз навряд чи квапитиме.
Однак на загальну атмосферу в чиновницькому середовищі усі ці новини напевно вплинуть. Що менше буде у Банкової важелів тиску на бізнес, то більше буде у чиновників мотивів дотримуватися закону і утримуватися від виконання сумнівних вказівок.
