Про те, що наступними після України будуть Польща та Литва, європейські медіа прогнозували неодноразово, посилаючись на джерела серед військових. Однак донедавна у всіх таких прогнозах під словами "після України" малося на увазі "після закінчення російсько-української війни". Тобто спочатку Росія підпише мирну угоду з Україною, а потім зможе направити війська, що вивільнилися, на удар по Польщі та Литві. За оцінками української розвідки, зараз на території України перебуває близько 700 тисяч російських військових. Після укладання миру з Україною Путіну достатньо залишити на окупованих українських територіях близько 200 тисяч військових, а решту півмільйона він зможе відправити на нові "подвиги".
Однак поступово накопичувалися докази того, що Путін не збирається чекати на мир з Україною. 8 вересня можливість цього варіанта визнав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, виступаючи перед головами дипломатичних місій ФРН. Він заявив, що війна Росії проти України не є кінцевою метою Путіна; Кремль переслідує далекосяжні імперські цілі, і Україна — лише перший етап цього плану. Мерц наголосив, що Європа щодня стикається з дедалі агресивнішими діями Москви: гібридними атаками на інфраструктуру європейських держав, провокаціями у Північному та Балтійському морях. На закінчення канцлер зазначив, що Європа дедалі більше усвідомлює пріоритет власної безпеки. За його словами, зміцнення оборони та солідарності стане відповіддю на імперські амбіції Кремля; Україна — перша лінія оборони у цій боротьбі, але аж ніяк не остання.
Нового підтвердження цього прогнозу довелося чекати недовго. У ніч на 10 вересня дві дюжини російських безпілотників вторглися у повітряний простір Польщі.
Якщо розглядати це повітряне вторгнення як ізольований акт, то сенс його зовсім вислизає з поля зору. Якась безглузда ескалація напруженості у відносинах із Польщею, щоб що? Продемонструвати свою безбашенність та безкарність? Познущатися над поляками, НАТО та Трампом і злякати їх подальшою ескалацією?
Розгадку російської дронової атаки дав український військовий портал Defense Express. Ще 10 липня, за два місяці до цієї атаки, польський журналіст Марек Будзіш розповів: "Українці повідомляють про виявлення SIM-карток з Польщі та Литви у збитих російських ударних безпілотниках". У повідомленні, датованому 2 липня, йдеться, що в дроні, збитому над Київською областю, була польська SIM-картка, а в дроні, збитому над Кіровоградською областю, була SIM-картка з Литви. "За нашими даними, було збито кілька ударних безпілотників, у яких було виявлено литовські SIM-картки", додав автор повідомлення та сформулював висновки:
Тобто ще на початку липня стало відомо, що Росія вже спрямовує свої дрони на Польщу та Литву. Чимало їх не долітали до мети з тієї простої причини, що їх збивали над Україною. Але деяким вдавалося долетіти. Влітку Польща та Литва неодноразово повідомляли про дрони, що порушували їхній повітряний простір. У липні два прилетіли через Білорусь до Литви і розбилися. 20 серпня дрон з вибухівкою розбився і вибухнув на землі в Люблінському воєводстві Польщі, за 40 км від авіабази Мінськ-Мазовецький, де базується повітряний патруль НАТО.
"Мобільний інтернет на російських дронах необхідний для передачі інформації з самого БПЛА та коригування його польоту. Залежно від встановленої додаткової апаратури на дронах, РФ може отримувати інформацію про роботу систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, а також передавати візуальну інформацію з камери. Все це давно та стабільно використовується рашистами проти України", — зазначив Defense Express. Зважаючи на це, резюмував портал, припущення, що однією із задач російської дронової атаки на Польщу в ніч на 10 вересня якраз і була розвідка системи ППО Польщі, доволі обґрунтоване, особливо враховуючи те, що 12 вересня на території Білорусі мають розпочатися російсько-білоруські навчання "Захід-2025".
Підтвердження цього припущення дали Die Welt та Spiegel. Газета Die Welt з'ясувала, що на внутрішньому брифінгу НАТО 10 вересня ввечері повідомлялося, що п'ять дронів прямували до бази НАТО. Три безпілотники були знищені нідерландськими винищувачами F-35, ще два впали з інших причин. Газета додала, що саме через цю базу країни Заходу постачають зброю Україні. Журнал Spiegel уточнив, що ці п'ять дронів націлилися на логістичний хаб у Жешуві. Нідерландські F-35 цілеспрямовано полювали за ними. Аеропорт Жешува — один із найважливіших вузлів постачання зброї Україні.
Найімовірніше, це були саме розвідувальні дрони. Розвідка перед боєм.
Чи наважиться Путін на бій? Наразі єдиним стримуючим фактором може бути Китай. І Польща вже натиснула на цей фактор, перед початком російсько-білоруських навчань "Захід-2025" повністю перекривши свій кордон із Білоруссю, включно із залізничними переходами. Це означає, що сухопутний транзит китайських товарів до Європи через Росію — Білорусь — Польщу заблоковано.
"Рух буде відновлено лише тоді, коли ми будемо впевнені, що безпека поляків гарантована", — заявив міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кервінський. Він наголосив, що обмеження не є тимчасовими лише на період навчань — ситуацію аналізуватимуть постійно, і рішення залежатиме від розвитку подій.
Однак інших стримуючих факторів немає. Не стане таким фактором Дональд Трамп, який уже дав свою оцінку російській дроновій атаці на Польщу: "Можливо, це була помилка". Путін зараз у безпрограшній ситуації. Він може спокійно запустити не лише ударні дрони, а й ракети по цілях в Польщі та Литві. Якась частина буде збита, але решта досягне цілей і вразить їх. А у відповідь — нічого. Польща та Литва не наважаться завдати ударів відплати по російській території, знаючи, що Трамп не заступиться за них.
Перша головна небезпека — це удари по аеропорту Жешува та іншим логістичним вузлам постачання в Україну західної військової допомоги. Для Путіна це може бути самодостатньою метою — способом послабити позиції України як на фронті, так і на переговорах про припинення війни.
Друга головна небезпека — це удари по Сувальському коридору. Так називають найкоротший шлях, що з'єднує Білорусь із Калінінградською областю РФ; саме там проходить кордон між Польщею та Литвою. Саме тому у Польщі та Литві максимально серйозно поставилися до навчань "Захід-2025" у Білорусі.
Це вже п'яті подібні навчання. Вони проводяться у вересні кожні чотири роки, починаючи з 2009 року. Попередні навчання, у вересні 2021 року, були використані Путіним як привід зібрати в Білорусі ударне угруповання, яке 24 лютого 2022 року було відправлено брати Київ.
Навчання "Захід-2025" має тривати з 12 по 16 вересня. А 17 вересня буде 86-та річниця радянського нападу на Польщу згідно з пактом Молотова — Ріббентропа. У російських соцмережах вже гуляють плакати "17 вересня знову в Польщу!"
Доказом того, що загроза є серйозною, можна вважати і реакцію європейських союзників по НАТО. Німецька військова авіація вже є у повітряному просторі Польщі: два винищувачі Eurofighter зазвичай базуються в аеропорту Росток-Лаазі на північному сході Німеччини, неподалік західного кордону Польщі, і патрулюють над Польщею. 11 вересня міністерство оборони Німеччини оголосило, що кількість винищувачів Eurofighter у складі підрозділу швидкого реагування буде подвоєно до чотирьох. 11 вересня президент Франції Еммануель Макрон направив три винищувачі Rafale для захисту повітряного простору Польщі та східного флангу НАТО. Також до Польщі мають прибути винищувачі Eurofighter із Великої Британії. Схоже, всі готуються до того, що на Польщу можуть полетіти не лише дрони.
І це точно не зайва пересторога.
