Після зустрічі Володимира Зеленського з фракцією "слуг народу" очікуваного зміцнення відносин між президентом та його парламентською командою не відбулося. Скоріше навпаки. На тлі складної ситуації на фронті нам не вистачало ще парламентської кризи
Кінець неформальної більшості
Звісно, ні для кого не новина, що монобільшість "слуг народу" — це фікція. Президентська партія давно втратила спроможність самостійно проводити законопроекти через Верховну Раду. Проте донедавна досить ефективно працювала неформальна більшість, до якої окрім "слуг" (і їхньої квоти в керівництві ВР — Руслана Стефанчука та Олександра Корнієнка) входили обидва уламки ОПЗЖ та депутатські групи "Довіра" та "За майбутнє". Ця більшість не була скріплена офіційною коаліційною угодою, але забезпечувала президентові та уряду прийняття потрібних їм законів.
Але зараз спостерігається нова тенденція: вже й ця неформальна більшість перетворюється на фікцію. Вона втратила колишню ефективність. Причому зниження лояльності до законопроектів, необхідних владі, спостерігається як з боку "слуг народу", так і з боку їхніх партнерів по неформальній більшості.
Втім, тут слід наголосити, що Верховна Рада загалом як інституція працездатність зберігає. І ті закони, щодо яких є згода з усіма (або майже всіма) іншими фракціями, проходять через парламент без проблем, отримуючи голоси з великим запасом.
Переконливою ілюстрацією цієї ситуації стали засідання Верховної Ради 17 та 18 вересня. Через брак голосів у неформальної більшості спікер Руслан Стефанчук був змушений достроково закрити обидва засідання. У середу 17 вересня депутати засідали з 11:22 до 13:42 — лише дві години 20 хвилин. У четвер 18 вересня їх вистачило на три години роботи – з 10:00 до 13:00.
Причому депутатів у залі було достатньо. Наприклад, 17 вересня законопроект №13266 "Про військового омбудсмана" підтримали 283 нардепи, серед них 246 членів неформальної більшості, зокрема 190 "слуг народу". За ратифікацію угоди про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією проголосували 295 нардепів, серед них 232 члени неформальної більшості, зокрема 187 "слуг народу".
Провал "Мрії" Зеленського та Федорова
Однак, щойно дійшла черга до законопроектів, необхідних уряду для реалізації його планів, лояльність "слуг народу" та їхніх партнерів по неформальній більшості різко впала. Було провалено у першому читанні законопроект №13465 "Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо використання в освітньому процесі освітнього мобільного додатку "Мрія", а також використання е-документа про освіту". Автором цього проекту був голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, до співавторів увійшла також заступниця голови фракції "слуг народу" Євгенія Кравчук.
Загалом додаток "Мрія" — це дітище Володимира Зеленського та цифрового віце-прем'єра Михайла Федорова. "Ми створимо ще одну систему — українську "Мрію". Такий спеціальний застосунок, який підтримуватиме все, що стосується батьків та дитини, — анонсував президент, виступаючи у Верховній Раді 28 червня 2023 року. — Команда цифрової трансформації України представить цю нашу "Мрію" восени".
Справді, Федоров представив "Мрію", і вона вже запроваджується згідно з постановою уряду. Залишилось її узаконити. Але неформальна більшість Верховної Ради проігнорувала бажання Зеленського та Федорова. Законопроект підтримали лише 219 нардепів, серед них лише 198 членів неформальної більшості, зокрема 171 "слуга народу". Щоб підкреслити своє ставлення до Зеленського та Федорова, депутати провалили також направлення цього проекту на повторне друге читання (220 голосів) та повернення його авторам на доопрацювання (219 голосів за мінімально необхідних 226). Тобто, цей законопроект похований.
Наступною на черзі була ще одна ініціатива на користь цифрового віце-прем'єра — законопроект №14005 "Про внесення змін до деяких законів України про спрощення виконавчого провадження через цифровізацію". Список його авторів розпочинають перший заступник голови фракції "слуг народу" Андрій Мотовиловець та заступниця Євгенія Кравчук. Тобто всім у залі було очевидно, що це законопроект, потрібний владі. Проте за включення його до порядку денного сесії проголосували лише 200 нардепів, серед них лише 191 член неформальної більшості, зокрема 167 "слуг народу".
Принизливий порятунок
18 вересня історія продовжилась. На черзі було ще одне дітище Федорова — урядовий законопроект №11377 "Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери". Федоров презентував цю систему ще у жовтні 2021 року. Законопроект був внесений урядом у червні минулого року та у жовтні прийнятий у першому читанні. Тоді за нього проголосували 252 нардепи, серед них 222 члени неформальної більшості, у тому числі 184 "слуги народу".
Однак у другому читанні проект підтримали лише 197 членів неформальної більшості, зокрема лише 160 "слуг народу". Фракція "слуг" налічує 230 депутатів, але 70 із них демонстративно проігнорували законопроект свого власного уряду. Порівняно з першим читанням "випарувалися" 25 голосів неформальної більшості, зокрема 24 голоси "слуг". Вже з цих цифр можна побачити, наскільки серйознішою стала проблема парламентської кризи. Рік тому про цю кризу можна було говорити в майбутньому часі, як про небезпечну перспективу. Зараз це вже реальність теперішнього часу.
Проектові №11377 пощастило. Він дивом набрав 229 голосів. Автором дива стала "Європейська солідарність", яка подарувала урядовій ініціативі 18 голосів. Але це, звісно, принизливий порятунок. Уряд продемонстрував, що він — уряд фікції, уряд неіснуючої більшості.
Причина бунту
Немає сенсу розбиратися, "хороші" це законопроекти чи "погані", "правильні" чи "неправильні". Адже проблема не в цьому, а у взаєминах президента та уряду, з одного боку, і парламентської більшості, з іншого. Від цих відносин безпосередньо залежить функціонування державного механізму, що є вкрай важливим в умовах воєнного часу.
Голосування 17 та 18 вересня особливо показові тому, що напередодні, 16 вересня, в Офісі президента відбулася зустріч Зеленського із фракцією "слуг народу". Ця зустріч була обіцяна "слугам" після скандальної історії з ліквідацією незалежності НАБУ та САП, коли "слуги" на вимогу Банкової проголосували законопроект №12414, а незабаром були змушені ухвалити закон протилежного змісту. Ще тоді деякі "слуги" зажадали регулярних зустрічей президента з фракцією, але були й ті, хто вже нічого не вимагав і заявив Банковій, що "далі вже якось упорайтеся без нас".
"Суспільне" ще 12 вересня розповіло, що зустріч Зеленського із фракцією запланована, але її переносять через закордонні візити президента. За словами одного зі "слуг", голова фракції Давид Арахамія отримав понад 10 заяв про вихід із фракції або складання мандату взагалі. Але "Арахамія переговорив із ними, й ці заяви відтерміновуються". Однак це, звісно, не означає, що заявники збираються натискати кнопки так, як потрібно Банковій. "Депутати тепер просто не беруть участь у голосуваннях. Наприклад, один нардеп каже: "Мені це нецікаво, я піду займатися своїми справами". Або людина просто не приходить до зали", — поскаржився на колег один із "слуг".
Деякі "слуги" сподівалися на відверту розмову з президентом, проте кілька інших співрозмовників "Суспільного" поставилися до можливості такого діалогу скептично. "Та й про що ми мали відверто говорити? Чи дійсно цей закон виник після прослуховування квартири Міндіча? Чесна розмова зараз не дуже реальна, адже треба було б багато чого визнати за шість років", — сказав один зі скептиків.
Перед зустріччю 16 вересня джерела "РБК-Україна" у "Слузі народу" припустили, що це буде зустріч на кшталт "тимбілдингу". Тимбілдинг (побудова команди) обов'язково включає зміцнення командного духу та усунення всього, що йому заважає. Ті оптимісти, які сподівалися побачити це на зустрічі з президентом, прорахувалися. Діалог проходив у форматі "питання — відповідь". Ані визнання помилок, ані вибачень не прозвучало (а якщо й прозвучало, то в медіа це не просочилося).
Деякі "слуги", які побували в Офісі президента, поділилися враженнями з Ярославом Железняком із фракції партії "Голос". "Більшість з присутніх, з якими поспілкувався, охарактеризували це лаконічно — "тотальна апатія з обох сторін". Ну або провал. Прийшло дуже мало людей, хтось говорить, що було 100 людей, хтось — 130, але це викликало очевидне роздратування президента. Довелося навіть терміново вперед зали людей пересаджувати, щоб не так пусто виглядало", — каже нардеп. За його словами, "про кидок Ради з НАБУ та САП дуже обережно лише одна людина поставила питання — на що відповіді не прозвучало. Однак президент достатньо детально розповідав про "внутрішніх ворогів", які скаржаться партнерам на корупцію в країні і розхитують човен". Залізняк процитував одного із "слуг": "Прийшла половина фракції. І та, що не прийшла, нічого абсолютно не втратила. Це і є приговор будь-якій подальшій взаємодії між президентом та фракцією".
Можна було б припустити, що це злісний наклеп когось із внутрішньофракційних дисидентів. Однак результат був очевидний на табло у сесійній залі 17 та 18 вересня.
За повідомленнями "Української правди" та "РБК-Україна", "слуги" домовилися з президентом про ще одну таку зустріч, вона пройде з 6 по 10 жовтня. Оптимісти здобули другий шанс для своїх надій.
