Знову гучно зазвучала тема виборів. І майбутні учасники активно готуються до них. Головна інтрига наразі не в результатах майбутніх президентських і парламентських перегонів, а в тому, чи зможе Банкова вирішити свою найбільшу проблему — проблему Залужного
Що змінилося за п'ять місяців
Чи може нинішній президент розраховувати на перемогу у другому турі? Шанси, звісно, є, але вони дедалі знижуються. Про це свідчить дослідження "Соціально-політичні настрої українців. Вересень 2025" — спільний проєкт "Ділової столиці" та "Нью Імідж Маркетинг Груп".
Аналогічне дослідження було проведено у квітні. Порівняння дає ось яку картину. Частка тих, хто збирається проголосувати за Володимира Зеленського, впала з 28,9 до 24,7%. Якщо враховувати тільки тих, хто голосуватиме і визначився з вибором, то падіння стає ще помітнішим: з 41,5 до 35,9%. Щоправда, підтримка Валерія Залужного теж трохи зменшилася: з 16,7 до 16,2%. А серед тих, хто голосуватиме і визначився, — з 24,0 до 23,5%.
Цей зсув в електоральних настроях не має великого значення в першому турі, але важливий для другого. У квітні були готові підтримати у другому турі Зеленського 32% опитаних, а Залужного — 37%. Тобто, якщо брати до уваги лише тих, хто голосуватиме і визначився, то у квітні Залужний переміг би Зеленського з рахунком 54:46. Ці цифри ще не гарантували колишньому головнокомандувачу ЗСУ переконливу перемогу і залишали нинішньому господарю Банкової певні шанси вирватися вперед.
Однак зараз не квітень, а вересень. Зараз у другому турі віддали би перевагу Зеленському 27% респондентів, а Залужному — 40%. А якщо брати до уваги лише тих, хто голосуватиме і визначився, то зараз Залужний переміг би Зеленського з рахунком 60:40. Розрив у 20% — це практично нездоланна прірва.
Слід врахувати також, що виборчі перегони відбуватимуться в умовах, які кардинально відрізнятимуться від нинішніх. Наразі в Україні воєнний стан, заборона на масові акції протесту, єдиний телемарафон та домінування Зеленського в інформпросторі. Зеленський де-факто займається своєю виборчою кампанією щодня з ранку до вечора, а Залужний не займається взагалі. Тому нинішні 36% Зеленського в першому турі — це його електоральний максимум. А 24% Залужного — це база, електоральне ядро, спираючись на яке можна розпочинати кампанію.
Гіпотетично Банкова може переконати Залужного не йти на президентські вибори, а обмежитися парламентськими. В такому разі Зеленський збереже президентський пост, але втратить левову частку своєї нинішньої влади, бо його партія буде лише молодшим партнером партії Залужного. А у разі конфлікту між президентом Зеленським і прем’єром Залужним останній легко зможе створити нову парламентську більшість, вже без партії президента.
Це наочно видно, якщо перерахувати відсотки підтримки партій у депутатські мандати. Порівняно з квітнем фракція партії Залужного збільшилася б із 138 до 140 нардепів, фракція партії Зеленського — скоротилася б із 112 до 101. При цьому фракція "Європейської солідарності" зросла б із 81 до 93 нардепів, фракція партії "Азов" — зменшилася б з 54 до 45, фракція партії Разумкова потовстішала б із 34 до 38, а замість 31 члена "Батьківщини" в парламент зайшли б 33 представники партії Буданова. Тобто зараз Валерій Залужний міг би створити парламентську більшість на двох (без третього партнера) або з Володимиром Зеленським, або з Петром Порошенком.
Ціна проблеми
Для Банкової було б найвигідніше, щоб Залужний взагалі зник з поля зору українців. Якби Залужний відмовився від кар’єри політика, то життя Зеленського значно спростилося б.
По-перше, він знову легко виграв би президентські вибори у Порошенка. Щоправда, в останні п’ять місяців розрив між ними скоротився. Якби ці двоє вийшли у другий тур, то у квітні були готові підтримати Зеленського 50%, а Порошенка — 21%. Тобто, якщо брати до уваги лише тих, хто голосуватиме і визначився, то у квітні Зеленський переміг би Порошенка з рахунком 70:30. Зараз віддали би свій голос Зеленському 44%, Порошенку — 23%. Якщо брати до уваги лише тих, хто голосуватиме і визначився, то зараз Зеленський переміг би Порошенка з рахунком 66:34. Розрив скоротився помітно, але Банкова все ще може бути впевнена у перемозі свого нинішнього господаря.
На парламентських виборах теж картина поліпшується для Банкової, якщо немає ніякої партії Залужного. Склад Верховної Ради виглядатиме так: партія Зеленського — 129 мандатів, "Європейська солідарність" — 115, "Азов" і партія Буданова — по 68, партія Разумкова — 38, партія Притули — 32. У такому разі партія Зеленського зможе створити більшість на трьох з "Азовом" і партією Притули. Посада прем’єра і більшість місць в Кабміні залишаться у партії Зеленського, тобто Зеленський збереже контроль над урядом.
Ось ці розрахунки визначають ціну проблеми Залужного.
Поради і спогади генерала
Поки Залужний працює послом в США, від нього годі чекати різких політичних рухів. 24 вересня в "Дзеркалі тижня" вийшла його велика стаття "Роль інновацій як основи стратегії стійкого опору у позбавленні Росії можливості нав’язувати свої умови через війну". Вже з назви видно, що це не передвиборна агітка. Це — декларація амбіцій. Амбіцій президента, який фокусується на своїх конституційних обов’язках: бути гарантом державного суверенітету та територіальної цілісності, забезпечувати державну незалежність та національну безпеку.
Стаття завершується п’ятьма пунктами, які придатні для використання у передвиборній програмі. Це п’ять ключових проблем, які необхідно вирішити на державному рівні. Ці пункти може виконати лише президент, причому лише в тому разі, якщо він має підтримку парламенту.
Формально це поради фахівця, адресовані нинішній владі. А фактично це кинутий їй виклик: чи спроможна ти реалізувати те, про що я кажу, і якщо так, то чому ми цього досі не бачимо?
Можна читати ці пункти і так: що не зроблено упродовж шести років президентства Зеленського. Найперше, це "формування окремої державної програми досліджень саме в області передових оборонних технологій", на базі якої слід "створити чітку стратегію та механізми вирішення проблеми розвитку саме передових оборонних технологій на національному рівні".
Окрім програмних пунктів стаття містить спогади. Під час передвиборної кампанії спогади можуть бути важливим інструментом впливу на громадську думку. Поки що Залужний обмежився короткими спогадами про український контрнаступ влітку 2023 року. Зокрема, він розповів, що "недостатність сил і засобів" під час контрнаступу була "зумовлена перш за все розосередженням уже підготовленого наступального угруповання за іншими напрямками". Усі, кому треба, розуміють, хто ухвалив це рішення.
29 березня у New York Times вийшла стаття "Партнерство: Таємна історія війни в Україні". Там згадано про те, як у 2023 році задля спроби відвоювати Бахмут було зірвано наступ на Мелітополь, яким керував бригадний генерал Олександр Тарнавський. "За словами українських чиновників, сталося ось що: після засідання Ставки президент Зеленський ухвалив рішення розподілити боєприпаси коаліції порівну між генералом Сирським і генералом Тарнавським. Також генерал Сирський отримав п’ять новосформованих бригад, залишивши лише сім для наступу на Мелітополь. "Це було схоже на те, що Мелітопольська операція вмирає ще до того, як почалася", — зазначив один український посадовець".
Але одна річ — розслідування американського репортера. І геть інша річ — публічні спогади колишнього головнокомандувача ЗСУ.
Чому стаття Залужного з порадами і спогадами з’явилася саме зараз? Тут конкурують дві версії: це або попередження Банковій, або відповідь на її дії.
"Зачищають поле"
Можливі дії влади анонсувала журналістка Альона Яхно. "Злі люди брешуть, що ДБР отримало вказівку активно шукати компромат та реєструвати кримінальні провадження проти колишніх армійських високопосадовців. Називають прізвища генералів Михайла Забродського, Сергія Наєва, Миколи Олещука, Віктора Муженка, Сергія Кривоноса, Валерія Кондратюка", —
написала вона на своїй сторінці у Facebook 22 вересня.
"Слідчі мають вказівку шукати будь-які можливі і неможливі порушення, — припустила журналістка. — Навіть якщо всі ці справи розваляться, не дійшовши до суду, їм забезпечать широкий медійний розголос. Мета — не реальні вироки для генералів (хоча такий результат залишається дуже бажаним), а дискредитація впливових військових в очах суспільства".
Одну з причин вона сформулювала так: на Банковій "вже готуються до виборів і зачищають поле від будь-яких можливих конкурентів. До речі, ви помітили, як офісні телеграм-смітники почали стрибати на Залужного?"
Анонс Альони Яхно почав справджуватися вже 24 вересня. "Українська правда", "Дзеркало тижня" і "Бабель" із посиланням на власні джерела повідомили про обшук у будинку одного з фігурантів "списку Яхно" — колишнього голови Служби зовнішньої розвідки України Валерія Кондратюка. "В офісі президента розглядають генерала Кондратюка як одного з важливих комунікаторів керівника Головного управління розвідки України Кирила Буданова із західними партнерами. Такі непідконтрольні канали комунікацій особливо не влаштовують Банкову", — розповіло "Дзеркало тижня".
Також воно підтвердило, що "правоохоронці концентрують зараз увагу" на прізвищах із "списку Яхно". "Вказівку "розпочати роботу" отримали ще два місяці тому. Зокрема,
за інформацією ZN.UA, генерал-лейтенат Сергій Наєв ще місяць тому написав рапорт про звільнення з військової служби, однак заяву і досі не погодив міністр оборони Денис Шмигаль. Одна із можливих причин, чому генералу не погоджують звільнення, — на Банковій Наєва бачать як можливого керівника виборчого штабу потенційного кандидата в президенти Валерія Залужного".
Цей сюжет докладно висвітлив сайт "Радіо Свобода". Статтю озаглавлено так: "Обшук у генерала Валерія Кондратюка, а Муженку, Наєву, Забродському приготуватися?"
Друзі Залужного із "списку Яхно"
Наєв і Залужний разом навчалися в Національної академії оборони України. Генерал-лейтенант Сергій Наєв з 27 березня 2020 року командував Об'єднаними силами ЗСУ, 27 квітня 2022 року йому присвоєно звання Герой України. 8 лютого 2024 року Зеленський звільнив з посади Залужного, а 11 лютого — Наєва.
Генерал-лейтенант Микола Олещук з 9 серпня 2021 року командував Повітряними силами ЗСУ, 14 жовтня 2022 року йому присвоєно звання Герой України. 30 серпня 2024 року Зеленський звільнив його з посади. Олещук відповів у ТГ-каналі: "Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно", — Валерій Залужний". Саме цією фразою зреагував Залужний на своє звільнення.
Генерал-лейтенант Михайло Забродський був удостоєний звання Герой України ще 23 серпня 2014 року, коли був полковником. 2019 року був обраний народним депутатом за списком "Європейської солідарності". З першого дня великої війни допомагав Залужному. 7 вересня 2022 року "Укрінформ" опублікував статтю Залужного і Забродського "Перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року: український погляд". 17 березня 2023 року було оголошено, що Забродський склав мандат депутата для роботи в керівництві ЗСУ. У квітні 2023 року призначений заступником Залужного на посаді головнокомандувача ЗСУ. Був звільнений 10 лютого 2024 року, тобто слідом за Залужним.
Генерал-майор Сергій Кривонос був заступником секретаря РНБО з 12 березня 2019 по 29 грудня 2020 року. Кривонос і Залужний дружать дуже давно. Обидва закінчили Одеський інститут Сухопутних військ (Кривонос 1994 року, Залужний — 1997 року). 11 вересня Кривонос опублікував на своїй сторінці у Facebook спільне фото з Залужним і розповів: "Завітав до свого старого друга. Часу було не так і багато, але поспілкувались по суті. Все про війну і як в ній перемогти. Знаємо, хочемо, можемо, аби тільки не заважали". 19 вересня в інтерв'ю Radio NV Кривонос заявив, що Залужний "єдина людина, яка зараз є серед опозиційних сил, назвемо це так, яку сприймають як лідера, який може привести Україну до успіху, до перемоги, до великих змін".
Повторимо, що за даними ZN.UA правоохоронці отримали вказівку "розпочати роботу" щодо генералів зі "списку Яхно" ще два місяці тому. Цікаво, чи готовий Залужний до рішучіших кроків, ніж написати статтю з порадами і спогадами.
