Дональд Трамп цього тижня продовжив нарощувати вплив США на союзників і партнерів Москви. У четвер він прийняв у Білому домі лідерів Казахстану, Киргизії, Туркменістану, Узбекистану і Таджикистану, а в п'ятницю — Угорщини. Підсумками зустрічей стали угоди, що розширюють економічне співробітництво цих азіатських країн із США і скорочують залежність Угорщини від Росії в сфері енергетики.
Угорщина. Під час зустрічі Трампа з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном у п'ятницю основна увага була прикута до поставок російської нафти в країну. Президент США домагається скорочення закупівель російських енергоресурсів Європою, що таким чином прискорить завершення війни в Україні.
Однак у випадку з Угорщиною Трамп зробив виняток. Як заявив Орбан за підсумками бесіди в Білому домі, Угорщина домоглася «повного звільнення» від санкцій для двох трубопроводів, по яких в країну надходять російська нафта і газ. Пізніше, щоправда, представник Білого дому уточнив у бесіді з
Bloomberg, що мова йде про відстрочку на рік.
При цьому Будапешт домовився про кілька угод, які посилюють вплив США в енергетиці. Йдеться про закупівлі Угорщиною щорічно до 400 млн кубометрів газу протягом п'яти років, придбання американського ядерного палива на 114 млн доларів і купівлю 10 малих модульних реакторів загальною вартістю до 20 млрд доларів.
За словами поінформованого джерела Bloomberg, американські модульні реактори можуть поховати проект з розширення угорської АЕС «Пакш II», який реалізує Росія.
Країни Центральної Азії (ЦА). Зустріч лідерів Казахстану, Киргизії, Туркменістану, Узбекистану, Таджикистану і США була присвячена десятій річниці формату «C5+1» (п'ять країн ЦА плюс США), але раніше такі саміти не проводилися в Білому домі. А лідерів Туркменістану не приймали в Білому домі аж з 1998 року, зазначає
The New York Times.
Підсумками саміту стали:
● домовленості з Узбекистаном про інвестиції в 100 млрд доларів у ключові сектори економіки США протягом 10 років, включаючи видобуток найважливіших корисних копалин, виробництво автомобільних запчастин і авіацію;
● угода про розробку в Казахстані родовища вольфраму американською компанією Cove Capital і зобов'язання Астани витратити 2 млрд доларів на покупку чіпів штучного інтелекту Nvidia;
● угода про продаж до 37 літаків Boeing авіакомпаніям Казахстану, Таджикистану та Узбекистану;
● обговорювалася також закупівля Казахстаном і Узбекистаном сільськогосподарської техніки John Deere на мільярди доларів.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив NYT за підсумками саміту, що
США «мають право на повноцінну присутність» у регіоні.
Контекст. Для ЦА за останні 15 років Росія перестала бути найбільшим торговельним партнером. За підсумками 2024 року товарообіг країн регіону з Китаєм (94,8 млрд доларів) більш ніж удвічі перевищив товарообіг з Росією (45 млрд). З США товарообіг країн ЦА в минулому році склав 4,2 млрд доларів, майже вдвічі більше, ніж п'ять років тому.
Лінія Вашингтона. Трамп продовжує політику, спрямовану на поліпшення відносин з країнами, які десятиліттями перебували в орбіті Кремля.
У серпні лідери Вірменії та Азербайджану на зустрічі в Білому домі підписали декларацію про мирні відносини двох країн. Угода ознаменувала невдачу російських мирних ініціатив і передала американській структурі Зангезурський коридор, який за підсумками війни 2020 року мала контролювати ФСБ. Тепер коридор називається маршрутом Трампа. У майбутньому він дозволить створювати транспортні маршрути в обхід Росії.
Вашингтон почав налагоджувати відносини навіть з Мінськом, найближчим союзником Москви. У вересні Олександр Лукашенко звільнив десятки політв'язнів, а США зняли санкції з авіакомпанії «Белавіа» і літака глави Білорусі.
Реакція Кремля. Прес-секретар президента Дмитро Пєсков назвав «абсолютно природним», що «наші друзі, партнери в Центральній Азії обговорюють свої взаємини за всіма напрямками у своїй зовнішній політиці».
