Економіка Росії вступає в період системної кризи: Мінфін визнає вичерпання резервів, регіони повідомляють про дефіцит грошей, корпорації нарощують борги, а доходи падають. Чи зможе Кремль фінансувати війну?
Мінфін РФ визнав фінансову кризу: податки знову зростають
Визнання Міністерства фінансів Росії про те, що без підвищення податків бюджету на 2026 рік не вистачає коштів, стало ключовим маркером погіршення економічної ситуації РФ. Чиновники відкрито заявили, що резерви державних фінансів вичерпані, а значить, державі доводиться переходити до прямого тиску на економіку через підвищення ПДВ, екологічних і утилізаційних зборів. Це рішення не стало несподіванкою — останні роки витрати зростали значно швидше за доходи, а війна посилила навантаження на всі рівні бюджету.
Витрати зростають, доходи падають: структурний розрив бюджетної системи
За словами російської фінансової влади, за шість років витрати федерального бюджету зросли майже до 20% ВВП. Це рекордний рівень, досягнутий за рахунок військових витрат, субсидій держкорпораціям і дотацій регіонам. Доходи ж, навпаки, скоротилися до 17% ВВП через падіння нафтогазових надходжень, санкції та погіршення кон'юнктури ринку. Виник розрив, який вже неможливо закрити за рахунок старих схем поповнення казни.
На тлі спустошення резервів держава все частіше вдається до так званої прихованої емісії — Центральний банк викуповує державні облігації, фактично друкуючи гроші і передаючи їх держбанкам. Це тимчасовий захід, але саме він посилює інфляцію і стимулює зростання боргів як держави, так і великих компаній.
Регіональні бюджети та корпоративний сектор: криза прискорюється
Економічний перекіс помітний не тільки на федеральному рівні. Вже 56 регіонів повідомили про дефіцити та зростання боргів. Місцева влада змушена скорочувати витрати, включаючи виплати військовим і контрактникам. Бєлгородська область, розташована поруч з кордоном і несуча максимальне навантаження через війну, скоротила витрати на оборону в дванадцять разів, оскільки федеральний центр більше не здатний компенсувати витрати.
Схожа тенденція спостерігається в корпоративному секторі. Великі державні компанії, такі як РЖД, накопичили борги, що вимірюються трильйонами рублів. Для їх порятунку передбачається підвищення тарифів, нові субсидії і конвертація боргів у цінні папери.
Паралельно бізнес виводить капітали за кордон, насамперед в ОАЕ, де санкційні ризики мінімальні. Інвестувати в російську промисловість компанії не поспішають, навіть у військово-промисловий комплекс, чиє зростання вже зупинилося.
Падіння споживчого попиту і криза в автопромі
На тлі фінансового тиску населення також скорочує витрати. Падіння продажів автомобілів стало одним з ключових індикаторів. «Ладу» росіяни купувати відмовляються, продажі впали на 40%. Примусовий перехід таксі на російські автомобілі не спрацював: водії або не купують машини взагалі, або йдуть з ринку, що призвело до «кризи таксі».
Падають продажі і іноземних автомобілів, включаючи китайські. Незважаючи на зовнішню стійкість, попит різко знизився через падіння доходів населення. Одночасно в країні почастішали збої в мобільному інтернеті, що змушує людей знімати готівку, побоюючись недоступності терміналів і банкоматів.
Ціни ростуть, субсидій немає: нова реальність для російських громадян і бізнесу
Уряд обговорює скасування компенсацій для АЗС за утримання низьких цін на паливо. Це означає зростання вартості бензину в найближчі місяці. З огляду на підвищений ПДВ і зростання зборів, інфляційний тиск буде наростати.
Додатковим ударом по економіці стало підвищення цін китайськими постачальниками. На товари подвійного призначення для Росії вони зросли майже на 90%, в той час як для інших країн — менше ніж на 10%. Це демонструє, наскільки РФ залежна від імпорту і як дорого обходиться санкційна ізоляція.
Сировинний тупик: чи можна переорієнтувати експорт на Схід
Ігор Сечин, глава державної нафтової компанії «Роснефть», відкрито заявив, що Росія готова стати ресурсною базою «соціалістичної супердержави» Китаю. Однак реалізувати цю стратегію поки що неможливо. Залізнична інфраструктура в азіатському напрямку недостатня, а будувати нові колії дорого, особливо в умовах кризи. Кремль вже пропонує Пекіну бартерні схеми — наприклад, будівництво колій в Туві в обмін на рідкоземельні метали. Китай поки зберігає паузу, оцінюючи ризики.
Нафта більше не рятує: падіння доходів і зростання собівартості
Експерти фіксують рекордне падіння доходів від нафти. Bloomberg повідомляє, що ціни на російську нафту Urals опускалися до 36,6 долара за барель, при цьому її дисконт до Brent утримується на рівні близько 19 доларів, що при вартості Brent приблизно 62 долари формує середню ціну близько 40 доларів за барель.
Така ціна фактично наближена до рівня собівартості з урахуванням податкового навантаження, через що виробники не мають можливості отримувати прибуток, якщо нафта оподатковується в повному обсязі. Саме тому в Росії виникають системні проблеми не тільки в нафтогазовому секторі, але і в ненафтогазовій сфері, де доходи знижуються навіть без урахування інфляції, що робить ситуацію особливо критичною.
Скільки ще Кремль зможе фінансувати війну
Російська економіка увійшла в період тривалої турбулентності. Вичерпані резерви, зростання податків, падіння доходів регіонів, боргове навантаження корпорацій і зниження купівельної спроможності населення створюють умови для структурної кризи. Поки що держава намагається утримувати військові витрати за рахунок підвищення податкового навантаження і прихованої емісії, але цей ресурс обмежений.
Економісти попереджають: така модель може проіснувати ще деякий час, але її межі вже видно. Без зниження військових витрат або глибоких структурних реформ Росія ризикує зіткнутися з фінансовим потрясінням, наслідки якого будуть набагато серйознішими, ніж поточні проблеми.
