Україна досі не знає відповідей на два питання: за що Зеленський звільнив Єрмака і для чого він його призначив після свого скандального візиту до Оману
Чому зламався опір
Указ про звільнення Андрія Єрмака з посади керівника Офісу президента Володимир Зеленський підписав 28 листопада минулого року. Отже, Банкова вже 100 днів живе без Єрмака.
Він пішов з цієї посади так само загадково, як і прийшов. Чому президент його позбувся, спробував з’ясувати у самого Зеленського журналіст видання The Atlantic Саймон Шустер, якого Зеленський 23 серпня 2022 року нагородив орденом "За заслуги" III ступеня. У статті, опублікованій 12 лютого, Шустер розповів, що уряд США роками тиснув на Зеленського, аби той вигнав Єрмака, однак Зеленський весь час пручався, аж раптом одного дня його опір зламався.
"Роками Зеленський чинив опір тиску з боку уряду США та багатьох своїх найближчих союзників в Україні, щоб звільнити свого керівника апарату Андрія Єрмака, який був головним переговорником від України. Владна фігура зі схильністю до пихатості, Єрмак ворогував з низкою західних дипломатів і майже з усіма в оточенні Зеленського", — зазначив журналіст. Він констатував, що лише в день, коли слідчі провели обшук у будинку Єрмака в рамках розслідування корупції, президент погодився звільнити його.
Однак, за словами Шустера, Зеленський відмовився визнати, що саме розслідування корупції змусило його зробити цей вибір. Як повідомив журналіст, Зеленський емоційно відреагував на це припущення. "У мене були свої причини", — заперечив він. Але що це за причини — не пояснив.
Шустер акцентує на тому, що Єрмак був головним переговорником від України і це не влаштовувало уряд США роками (тобто і в часи Джо Байдена, і в часи Дональда Трампа). 22 листопада минулого року Зеленський своїм указом призначив Єрмака главою делегації України для участі в переговорному процесі зі США та іншими міжнародними партнерами України, а також із представниками РФ щодо досягнення справедливого і сталого миру. Переговори з делегацією США пройшли наступного дня у Женеві. За підсумками зустрічі було оприлюднено спільну заяву про те, що "Україна та США домовилися найближчими днями продовжити інтенсивну роботу над спільними пропозиціями".
Білий дім запропонував зробити наступним місцем зустрічі Маямі у Флориді. Переговори розпочалися 29 листопада, але українська делегація вже мала нового очільника — секретаря РНБО Рустема Умєрова. Можливо, Зеленського поставили перед фактом, що Єрмак у Флориді — небажаний гість?
Якщо так, то чому? Це, звісно, цікаво усім українцям, і це легко міг би пояснити Зеленський. Але він натомість вирішив говорити загадками. 28 листопада, повідомивши українцям у відеозверненні про те, що Єрмак написав заяву про відставку, Зеленський почав пояснювати це переговорами, чутками і спекуляціями. "Я вдячний Андрію за те, що українська позиція в переговорному треку завжди була ним представлена саме так, як і має бути. Завжди це була патріотична позиція. Але я хочу, щоб не було чуток і спекуляцій". Яких чуток та спекуляцій він очікував у разі, якби Єрмак залишався керівником Офісу президента і главою української делегації? Відповідь на це питання Зеленський залишив домислювати усім охочим. Сам він вперто не бажає ділитись подробицями, лише дав зрозуміти Шустеру, що корупція — то хибний слід.
Головний свідок Оману
Ця загадковість є досить промовистою, особливо якщо згадати, що призначення Єрмака керівником ОП теж досі залишається однією з найбільших загадок сучасної української історії. Нагадаємо, що після своєї інавгурації Зеленський зробив Єрмака своїм помічником; він відповідав за російський напрямок, зокрема, за домовленості з Росією про розведення військ на Донбасі. 5 січня 2020 року Зеленський разом з родиною та Єрмаком прилетів "рейсовим літаком за власні кошти" в Оман, де начебто були "заплановані зустрічі на найвищому рівні". Як розповіли "Схеми", вночі 8 січня чартерним літаком з бортовим номером 9H-VJN прилетів із Москви в Оман секретар ради безпеки РФ Ніколай Патрушев, і вже ввечері того ж дня тим же бортом скористався президент Зеленський для повернення в Київ. А 11 лютого Єрмак отримав посаду керівника ОП.
12 лютого ОП повідомив, що "на посаді керівника Офісу президента України Андрій Єрмак продовжуватиме опікуватися питаннями, якими займався в статусі помічника глави держави, зокрема переговорним процесом з Російською Федерацією". Розслідування "Оманлива відпустка" вийшло 13 лютого, а наступного дня редакція "Схем" повідомила, що "Андрій Єрмак та Офіс президента у своїх заявах вдаються до дискредитації редакції та погрожують судом журналістам, які намагаються пролити світло на всю цю історію".
На відміну від пересічних українців, Білий дім може достеменно знати відповіді на питання, що робили Зеленський з Єрмаком в Омані, причому тут Патрушев, чому Єрмак невдовзі очолив Офіс президента і чому Зеленський так довго чинив опір тиску США, які вимагали його звільнити. Ми цих відповідей не знаємо, але можемо припустити, що ставлення до Єрмака негативно позначилося на ставленні до його шефа.
Goodbye Mr. Loser
Шість з половиною років Єрмак був пліч-о-пліч з президентом, його правою рукою і альтер еґо. Можна було чути навіть, що він впливовіший за президента або й керує ним. Усі сходилися на тому, що більш впливового керівника президентської канцелярії в Україні ще не було.
Але де цей вплив зараз? Як виявилося, за всі ці роки біля Зеленського Єрмак не накопичив ніякого політичного капіталу. Його вплив був обумовлений лише його посадою, точніше, тим місцем, яке відвів йому Зеленський у своїй системі влади. Якби Єрмак мав якісь потужні особисті чесноти і таланти, то він їх, безперечно, проявив би на своєму місці улюбленого візира. І зараз народ сумував би за його часами і мріяв про його повернення.
Нічого подібного не спостерігається. І це викликає закономірне питання: за що ж тоді, за які чесноти і таланти Зеленський зробив його другою людиною в державі?
Бути біля Зеленського — це не обов’язково приговор для рейтингу. Чимало людей здобули популярність у українців саме під час перебування в команді Зеленського. І справа, мабуть, все ж таки не у вмінні посміхатися, а в успішних кейсах. Українці пам’ятають, як під командуванням Валерія Залужного ЗСУ звільнили Херсон, знають про успішні операції ГУР МО на чолі з Кирилом Будановим та СБУ на чолі Василем Малюком. Єрмак мав значно більше можливостей для успішних кейсів. Але не скористався жодною.
І це проблема не Єрмака чи Зеленського, а всієї країни. Бо коли лузер майже шість років є другою людиною в державі, то держава теж стає такою.
Візьмемо його головний напрямок — міжнародний. Єрмак мав можливість напоумити Зеленського готуватися до повномасштабного вторгнення. Натомість він напоумив, що цього робити не треба, бо Путін не нападе.
Потім у 2024-2025 роках Єрмак мав можливість напоумити Зеленського просити західних партнерів домагатися від Росії якнайшвидшого припинення вогню. Натомість Україна дізналася про:
● 28 безпекових угод (без жодних гарантій безпеки),
● формулу миру,
● саміт миру,
● концепт посилення стійкості демократії,
● план перемоги,
● план стійкості (який помер, не народившись).
Сумарний ефект від перерахованого виявився навіть не нульовим, а негативним, бо дипломатичну енергію держави було змарновано на прожекти.
Найпереконливішим свідченням відсутності у Єрмака успішних кейсів є його рейтинг. У травні 2022 року, коли вся країна була згуртована навколо прапора, КМІС давав Єрмаку 43% довіри і лише 23% недовіри. У грудні 2023 року — 33% довіри і аж 51% недовіри. У лютому 2024 року — 27% довіри і 61% недовіри. Після того КМІС схаменувся і припинив публікувати рейтинг найпотужнішого менеджера Зеленського.
Єрмак мав можливість заробити собі політичний капітал, очоливши уряд. Нагода для цього була і у вересні 2024 року (коли у відставку пішла половина уряду), і у липні 2025 року (коли Дениса Шмигаля на посаді прем’єра замінила Юлія Свириденко). За українською політичною традицією прем’єрська посада є стартовою і для президентських амбіцій, і для створення власної партії. Але Єрмак не був би Єрмаком, якби не проґавив і цю нагоду.
Можливо, він мав такі плани на повоєнне майбутнє. Незадовго до великої війни ходили чутки, що Єрмак хоче пройти в парламент за списком партії Зеленського, а потім претендувати на крісло прем’єра. Якщо так, то у цьому він теж прорахувався. Зараз він не виглядає як "чоловік нарозхват". Його напевне не чекає у своєму списку жодна партія, ка має шанси пройти до парламенту.
Звісно, зараз Єрмак має шанс усе змінити. Після трьох місяців поневірянь він знайшов собі новий напрям публічної діяльності: 3 березня розпорядженням голови Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Лідії Ізовітової при НААУ створено новий постійно діючий колегіальний дорадчий орган — комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення на чолі з Андрієм Єрмаком.
Хто не знає про багаторічну співпрацю Ізовітової з Медведчуком, може задовольнити свою цікавість завдяки розслідуванню Bihus.info "Люди Медведчука досі керують адвокатурою України". Тобто Єрмак опинився в чудовій, близькій йому за духом компанії. Тепер він громадський діяч (як голова комітету при НААУ).
А загалом Єрмак повернувся туди, звідки прийшов. Він отримав свідоцтво адвоката більш як 30 років тому — у грудні 1995 року. Із лютого 2020 року його право займатися адвокатською діяльністю було призупинено, а з січня 2026 року — поновлено. Це був його запасний аеродром, і він ним скористався. Чи злетить він знову?
Наразі можна припустити, що без Зеленського він ніхто. Але не факт, що Зеленський не залишив йому якесь місце у своїй команді. Принаймні, він досі їздить з кортежем і державною охороною. І тут ми повертаємося до питання: за що, за які чесноти і таланти така честь?
