У Євросоюзі складається враження, що українській владі зараз не потрібні ані членство України в ЄС, ані гроші від ЄС, ані вихід із політичної кризи
Членство в ЄС не потрібне?
31 березня у Києві відбулося виїзне неформальне засідання Ради ЄС у закордонних справах. Ця подія мала символізувати непохитність підтримки України Євросоюзом. Але фактично засвідчила протилежне: з вини української влади підтримка захиталася.
Для журналістів пролунало обережне нагадування про те, що Україна не виконує свою домашню роботу для вступу до Євросоюзу. Висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки, віцепрезидент Єврокомісії Кая Каллас розповіла на пресконференції, що під час неформального засідання міністри країн ЄС провели дискусію з премʼєр-міністром України Юлією Свириденко щодо впровадження реформ. "Важливо, щоб Україна робила свою домашню роботу, а також щоб ми робили свою. Я не можу надати вам конкретну дату, але я точно зацікавлена в тому, щоб Україна скоро стала членом Європейського Союзу", — сказала Каллас.
Яку саме "домашню роботу" України та ЄС вона мала на увазі, здогадатися неважко. 11 грудня минулого року Рада ЄС із загальних питань на виїзному неформальному засіданні у Львові оголосила про запуск нового формату переговорів з Україною про вступ, які не залежать від угорського вето. І того ж дня у спільній заяві єврокомісара з питань розширення Марти Кос та віце-прем'єра України з питань євроінтеграції Тараса Качки з'явився перелік 10 зобов'язань України на 2026 рік.
Зазначимо, що Євросоюз свою "домашню роботу" виконав. 17 березня Марта Кос повідомила, що Україна неофіційно має відкриті всі шість кластерів у переговорах про вступ до ЄС. "У час, коли Європа перебуває під тиском як зі Сходу, так і з Заходу, ми не можемо дозволити собі втрачати час. І ми його не втрачаємо. Зараз усі шість кластерів є неофіційно відкритими", — заявила Кос.
Вона натякнула, що Україна, на відміну від ЄС, час втрачає. "Водночас ми продовжуємо роботу над планом дій щодо десяти пріоритетів реформ, узгоджених у Львові, з сильним акцентом на верховенстві права, боротьбі з корупцією та розбудові сильних, підзвітних демократичних інститутів", — наголосила єврокомісарка.
Досі жоден з 10 пунктів не виконано. Їх виконання навіть не розпочато. Хоча обіцянки були дуже гучні. Наприклад, один з цих пунктів вимагає реформувати Державне бюро розслідувань. 2 січня Зеленський оголосив: "Доручив підготувати та оперативно направити на розгляд Верховної Ради України пропозиції про оновлення Державного бюро розслідувань. Очікую, що президентський законопроєкт буде напрацьований уже в січні і невідкладно внесений до парламенту".
Вже минув не лише січень, а й лютий і березень, а Верховна Рада досі не отримала обіцяного Зеленським законопроєкту. Аналогічна ситуація з усіма іншими пунктами: президент і уряд досі не внесли жодного з необхідних законопроєктів.
Тобто Володимир Зеленський і Юлія Свириденко навіть формально не можуть перекласти відповідальність на парламент. Виконання "домашньої роботи" України заблокували саме президент і уряд.
Тут можна було б задати риторичне питання: то що, членство України в ЄС Зеленському вже не потрібне? Але Єврокомісія не задає риторичних питань. Вона дивиться на дії, точніше бездіяльність, нашої влади — і робить висновки. А потім ділиться ними з лідерами країн ЄС.
Якби Київ гальмував лише виконання зобов’язань, необхідних для вступу України до Євросоюзу, це було б ще півбіди. Але Київ гальмує також і ті реформи, які необхідні для отримання грошей від ЄС. А це, з погляду Єврокомісії, взагалі не має жодного раціонального пояснення, окрім одного: її намагаються обдурити професійні шулери.
Гроші від ЄС не потрібні?
В непублічному спілкуванні з українською владою Єврокомісія відверто роздратована. Вона демонструє, що у неї уривається не лише терпець, а й довіра.
Того ж дня, 31 березня, кілька нардепів і медіа повідомили про лист Марти Кос на адресу голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. У листі міститься перелік 11 законопроєктів, які мали бути прийняті ще минулого року згідно з Планом України за програмою Ukraine Facility.
Ця програма працює за принципом: спочатку реформи — потім гроші. Якраз 31 березня аналітичний консорціум RRR4U підбив підсумки невиконання Україною своїх зобов'язань.
2025 року Україна не виконала 14 індикаторів на загальну суму понад €3,9 млрд (причому найбільша їх частка припала на IV квартал — 10 індикаторів вартістю €2,5 млрд). У I кварталі 2026 року Україна не виконала 7 індикаторів вартістю €2,6 млрд. Тобто Київ брутально поводить себе так, наче гроші від ЄС йому не потрібні.
У своєму листі Марта Кос наголошує на прямому зв’язку між обома аспектами української євроінтеграції: переговорами про вступ та виконанням Ukraine Facility. "Станом на цей місяць держави-члени передали чіткий перелік реформ, необхідних для просування за всіма шістьма переговорними кластерами. Це відображає готовність Союзу рухатися вперед на шляху вступу України до ЄС. У цьому контексті я хотіла б звернути увагу на кілька важливих законопроєктів, які зараз знаходяться на розгляді у Верховній Раді. Ці реформи (перелічені в таблиці, що додається до цього листа) не лише підтримують шлях України до вступу, але й є частиною Плану України (Ukraine Plan), який є основою для виділення фінансової допомоги в рамках програми Ukraine Facility. Ефективне та швидке ухвалення цих заходів дозволить розблокувати фінансування для України на суму до 4 мільярдів євро", — нагадала єврокомісарка.
І вона попередила, що довіра може увірватися, якщо ці 11 законопроєктів не буде прийнято вже найближчого пленарного тижня. "Майбутнє пленарне засідання Верховної Ради у квітні дає можливість рухатися вперед. Подальший прогрес допоміг би зберегти імпульс реформ, наблизити Україну до членства в ЄС та принести конкретні результати для українських громадян. Ухвалення цих законів також надіслало б потужний сигнал усім державам — членам ЄС у важливий момент щодо непохитної відданості України виконанню свого порядку денного реформ", — заявила Марта Кос наприкінці свого листа.
Тобто зараз під питанням саме довіра. Якщо 11 законів не буде ухвалено негайно, то усі члени ЄС отримають потужний сигнал про те, що Україна не збирається здійснювати обіцяні реформи навіть попри те, що це ставить на паузу її переговори про вступ і позбавляє грошей за програмою Ukraine Facility.
Вихід з політичної кризи не потрібен?
Чому Кая Каллас і Марта Кос вирішили нагадати українській владі про невиконані обіцянки саме зараз, коли Україна переживає найгострішу політичну кризу за всі роки повномасштабної війни? Ми вже маємо небажання Ради приймати чотири закони, які Зеленський і Свириденко пообіцяли МВФ. А тут ще Єврокомісія зі своїми нагадуваннями. Чи не стати їй в чергу абощо?
З погляду Єврокомісії усе якраз навпаки. Вона бачить, що Київ "кидає" усіх, кому він щось пообіцяв, протягом останніх півроку (четвертий квартал 2025 року і перший квартал 2026 року) не виконав майже жодної реформи, які він пообіцяв МФВ, Світовому банку і Євросоюзу, і саме тому терміново захотіла ясності у відносинах.
Як відомо, 26 лютого стартувала нова програма співпраці України з МВФ — чотирирічна програма розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF). При цьому МВФ одразу виконав свою обіцянку: перерахував $1,5 млрд. А Київ повів себе як шахрай. Моніторинг RRR4U констатує, що станом на 31 березня не виконано три структурні маяки з меморандуму, підписаного Зеленським і Свириденко. До речі, податковий пакет — це лише один з маяків.
Крім того, додає RRR4U, Верховна Рада не ухвалила жодного з чотирьох законів, необхідних для отримання коштів у сумі $3,35 млрд від Світового банку за програмою "Операція з підтримки політики розвитку" (Development Policy Operations, DPO).
Засідання Верховної Ради 7-9 квітня будуть вирішальними. Наступний пленарний тиждень — 28-30 квітня, але Єврокомісія не буде його чекати. За підсумками голосувань у Верховній Раді 7-9 квітня Єврокомісія сформулює висновки для розгляду на неформальному саміті лідерів країн Євросоюзу 23-24 квітня. Ціною питання буде кредит Україні на 90 млрд євро. Якщо Київ продовжуватиме діяти так, як останні півроку, то ЄС може вчинити аналогічно: пообіцяти гроші колись — чи то восени, чи то наступної весни…
Перший заступник голови фракції "слуг народу" Андрій Мотовиловець заявив 31 березня, що 7-8 квітня Верховна Рада розглядатиме виключно законопроєкти, прийняття яких є частиною зобов’язань за програмою Ukraine Facility з Євросоюзом, програмою EFF з МВФ та програмою DPO із Світовим банком.
"У нас невиконаних зобов’язань майже на 7,4 млрд євро… У нас дійсно критична ситуація з бюджетом, і нам треба шукати вихід… Мені відверто досить страшно від того, що може відбуватись, якщо ми не проголосуємо, якщо ми не отримуємо кошти, — сказав він. — Ми постараємося проголосувати всі проєкти, готові до другого читання. Також будемо намагатися проголосувати всі перші читання. А 28-29 квітня ми будемо голосувати всі другі читання, які будуть підготовлені".
Однак ми не бачимо ніякої публічної роботи з депутатами — ані від Зеленського, ані від Свириденко. Президент і прем’єр досі не знайшли часу для зустрічі з фракцією "слуг народу". Також ми не чуємо від них закликів до "слуг народу" з проханням прийняти закони, необхідні для отримання грошей від МВФ, Світового банку та Євросоюзу та для прогресу на переговорах про вступ до ЄС.
Можливо, ведеться робота непублічна — наприклад, нові схеми з конвертами, нові погрози "привітів" від СБУ та ДБР або що. Але чи дадуть ці невидимі зусилля необхідні 226 голосів — цікаве питання..
