Хто такі таліби? Новий режим Афганістану в обличчях

15 серпня бойовики руху Талібан, який багато країн вважають терористичним, увійшли до Кабула. Президент Афганістану Ашраф Гані змушений був залишив країну, наблизивши ісламістів до головної мети – захоплення країни. Сталось це рівно через два десятиліття після того, як вони були повалені завдяки американському вторгненню.

Нині ж процес набув зворотного характеру. Американське посольство терміново евакуювало своїх співробітників. Ситуація з безпекою в Кабулі швидко погіршилась. Аеропорт столиці вийшов з-під контролю легітимної влади. Усі регулярні рейси були скасовані. Сотні афганців не можуть вилетіти з країни, серед них є урядовці.

[size="5"]Тріумфальне повернення[/size]

Хто ж захопив владу в Афганістані?

Щоб відповісти на це питання, треба повернутись в недалеку історію. Нагадаємо, таліби вже були при владі в Афганістані, але були усунені під тиском США у 2001 році.

Це угрупування всі ці роки активно відновлювалось, а в останні місяці здійснювало активний наступ. Оскільки США готувалися вийти з Афганістану до 11 вересня, таліби почали заздалегідь брати великі міста і врешті після двох десятиліть війни бойовики увійшли до столиці.

Радикальне ісламістське угрупування почало прямі переговори з США ще у 2018 році, а в лютому 2020 року сторони уклали мирну угоду в Досі (Катар). Вона зобов’язала США вийти, а «Талібан» – запобігти нападам на американські сили. Інші обіцянки включали заборону «Аль-Каїді» чи іншим бойовикам діяти в регіонах, контрольованих талібами, та продовження національних мирних переговорів. Але «Талібан» після цих домовленостей продовжував атакувати афганські сили безпеки та цивільне населення і швидко просувався по всій країні.

[size="5"]Історія «студентів»[/size]

Рух «Талібан», «студенти» на мові пушту, з'явився на півночі Пакистану після виведення радянських військ з Афганістану. Вважається, що пуштунський рух вперше з’явився в релігійних семінаріях – переважно за гроші Саудівської Аравії. Активісти руху проповідували тверду форму сунітського ісламу. Таліби обіцяли відновити мир та безпеку у пуштунських районах, що межують з Пакистаном та Афганістаном. Але до цього вони також гарантували після приходу до влади запровадження суворої версії шаріату.

«Талібан» («студенти») — радикальний ісламістський рух сунітського напрямку. Зародився в 1994 року. Управляв Ісламським Еміратом Афганістан з 1996 до 2001 року та регіоном Вазиристан на півночі Пакистану з 2004 року. Лише три держави визнавали його правління: ОАЕ, Пакистан і Саудівська Аравія.

Засновниками руху стали 30 студентів (звідси назва) мусульманської духовної школи (медресе) міста Кандагар на чолі з Муллою Мухамедом Омаром. В умовах громадянської війни, яка не припинялася після повалення прокомуністичного режиму Мухамеда Наджибули 1992 року, таліби закликали афганське суспільство до єднання та миру під прапором ісламу.

З південно-західного Афганістану таліби швидко поширили свій вплив. У вересні 1995 року вони захопили провінцію Герат, що межує з Іраном, і рівно через рік захопили столицю Кабул, поваливши режим президента Бурхануддіна Раббані – одного з батьків-засновників афганських моджахедів, які чинили опір радянській окупації. До 1998 року таліби контролювали майже 90% території Афганістану. Афганці, втомлені від правління моджахедів та міжусобиць після вигнання совєцьких військ зазвичай вітали талібів, коли вони вперше з’явилися на політичній арені. Їхня рання популярність багато в чому була зумовлена успіхом у боротьбі з корупцією, стримуванні беззаконня. Талібам вдалось зробити підконтрольні території та дороги безпечними, вони створили умови для процвітання бізнесу. Але при цьому новий режим запровадив численні покарання згідно зі своїм суворим тлумаченням законів шаріату.

Про що мова? Наприклад, вони здійснювали публічні розстріли засуджених вбивць та перелюбників, провадили ампутацію рук особам, яких визнали винними у крадіжці. Чоловіків зобов’язали відростити бороду, а жінки повинні були носити повністю закритий одяг. Талібан також заборонив телебачення, музику та кіно, а також не схвалював відвідування шкіл дівчатами віком від 10 років. Режим звинувачували у різних порушеннях прав людини та плюндруванні культурних пам’яток. Одним з відомих прикладів: попри міжнародне обурення у 2001 році таліби продовжили руйнувати відомі статуї Будди Бамійяна в Афганістані.

Пакистан неодноразово заперечував, що він був архітектором Талібану, але жодних сумнівів немає у тому, що багато афганців, які спочатку приєдналися до руху, здобували освіту в медресе (релігійних школах) у Пакистані. Пакистан також був однією з трьох країн разом із Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, які визнали талібів, коли вони утримували владу в Афганістані. І той же Пакистан був останньою країною, яка розірвала дипломатичні зв'язки з цим угрупуванням.

[size="5"]«Святиня» «Аль-Каїда»[/size]

Увагу світу Талібан в Афганістані привернув після 11 вересня 2001 року, коли відбулася атака на Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку. Тоді цей рух обвинуватили у підтримці головних підозрюваних – Осами бін Ладена та його «Аль-Каїди».

7 жовтня 2001 року військова коаліція, очолювана США, розпочала атаки в Афганістані, а до грудня того року режим «Талібан» був скинутий. Тоді угрупування на чолі з Муллою Мохаммад Омаром та іншими старійшинами, у тому числі бін Ладеном, уникли захоплення. Багато літніх лідерів талібів знайшли прихисток у місті Кетта, що у Пакистані. Звідти вони продовжували керувати рухом «Талібан», утворивши організацію Quetta Shura. Вона зазнавала утисків від офіційного Ісламабаду. Ще у 2010 році влада Пакистану затримала 7 з 15 лідерів цієї організації.

Незважаючи на збільшення кількості іноземних військ в Афганістані, таліби знову почали піднімати голови і готуватися до повернення. Угрупування посилювало свій вплив в Афганістані, здійснюючи величезну кількість терактів, повертаючи рівень насильства до рівня, якого не було в країні з 2001 року. Відбувалися численні атаки талібів на Кабул. А у вересні 2012 року група бойовиків здійснила напад навіть на базу НАТО.

Надія на досягнення миру виникла у 2013 році, коли таліби оголосили про плани відкрити офіс у Катарі. Але недовіра з усіх боків до них залишалася високою, а насильство продовжувалося. У серпні 2015 року Талібан повідомив, що помер Мулла Омар. Він начебто мав проблеми зі здоров'ям впродовж кількох років і помер у лікарні в Пакистані. Бойовики почали гуртуватися навколо нового лідера – Мулли Ахтар Мансура, який був заступником Мулли Омара. Приблизно в той же час «Талібан» взяв під контроль перший провінційний центр Афганістану вперше з моменту своєї поразки у 2001 році. Мова про місто Кундуз.

Мулла Ахтар Мансур загинув під час удару американських безпілотників у травні 2016 року. Його замінив заступник Мавлаві Хібатулла Ахунзад, який продовжує керувати групою бойовиків.

[size="5"]Америка йде. Зворотний відлік[/size]

У лютому 2020 року відбулось підписання мирної угоди між США та «Талібаном». Ця угода стала кульмінацією тривалих прямих переговорів. Таліби змінили свою тактику жорстких атак на міста та на військові об’єкти на хвилю прицільних вбивств. Так вони тероризували афганське цивільне населення.

Об'єкти таких вбивств – журналісти, судді, мирні активісти, жінки на владних посадах. Це показувало, що таліби не змінили свою екстремістську ідеологію, поміняли лише стратегію.

Попри серйозні побоювання афганських чиновників з приводу того, що без міжнародної підтримки уряд вкрай вразливий перед талібами, новий президент США Джо Байден у квітні 2021 року оголосив, що всі американські сили таки залишать країну до 11 вересня 2021 року. Тобто вихід був запланований до двадцятиріччя роковин з дня вбивчої атаки Всесвітнього торговельного центру.

Упевнившись, що США йдуть, «Талібан» почав захоплювати величезні території, погрожуючи повалити уряд в Кабулі після виведення іноземних військ. Аналітики вважають, що нині угрупування талібів є більшим і сильнішим за кількістю, ніж будь-коли раніше. У 2001 році, нагадаємо, армія цього руху, за оцінками НАТО, становила приблизно 85 тис. бойовиків.

Як бачимо, «прогрес» у розвитку талібів є більшим, ніж багато хто очікував. Генерал Остін Міллер, командувач американською місією в Афганістані, попереджав ще у червні, що Афганістан може скотитися на шлях хаотичної громадянської війни. В свою чергу американська розвідка повідомляла, що афганський уряд може впасти протягом шести місяців після виведення американських військ. Та з огляду на останні події, цілком зрозуміло, що справа не у місяцях, вона вже звершена…

[size="5"]Обличчя «Талібану»[/size]

Мулла Мохаммад Омар

Засновником і першим лідером радикального ісламістського руху був Мулла Мохаммад Омар. Після того, як місцеві сили, які підтримувалися США, повалили талібів після нападів 11 вересня 2001 року, він зник. Місцезнаходження Омара було настільки таємним, що про його смерть у 2013 році дізнались лише через два роки. Факт смерті підтвердив син лідера Талібану.

Хайбатулла Ахунзада

Відомий як «Лідер вірних», ісламський правознавець, є верховним лідером «Талібану», який має ключову владу над політичними, релігійними та військовими справами групи.

Ахунзада взяв на себе такі повноваження, коли його попередник, Мулла Ахтар Мансур був убитий під час нападу американського безпілотника біля афгано-пакистанського кордону в 2016 році.

Протягом 15 років, до свого раптового зникнення у травні 2016 року, Ахунзада навчав і проповідував у мечеті в місті Кучлак, містечку на південному заході Пакистану, розповіли агентству Reuters його соратники. Вважається, що йому близько 60 років, його місце перебування невідоме.

Мулла Мохаммад Якуб

Син засновника «Талібану» Мулли Омара. Якуб контролює військові операції угрупування. Місцеві ЗМІ повідомляють, що він перебуває в Афганістані. Його кандидатура була запропонована на роль верховного лідера руху під час серії військових сутичок, які вів «Талібан». Але він висунув на цю посаду Ахунзаду у 2016 році, оскільки вважав, що самому йому бракує досвіду бою та він занадто молодий. Вважається, що Якубу близько 30 років.

Сіраджуддін Хакані

Син видатного полководця моджахедів Джалалуддіна Хакані. Сіраджуддін очолює Мережу Хаккані, слабо організоване угрупування, яке контролює фінансові та військові активи «Талібану».

Деякі експерти вважають, що угрупування Хакані організувало вибухи самогубців в Афганістані, членів цієї групи також обвинувачують у кількох гучних атаках в Афганістані, включаючи напади на готель у Кабулі, посольство Індії та замах на тодішнього президента Хаміда Карзая.

Вважається, що Хаккані близько 40 - 50 років. Його місцезнаходження невідоме.

Мулла Абдул Гані Барада

Один із співзасновників «Талібану». Барадар зараз очолює політичний офіс руху і входить до переговорної групи в Досі (Катар), яка намагалась укласти політичну угоду, аби відкрити шлях до припинення вогню та миру в Афганістані. За останні місяці цей процес не досяг значних успіхів.

Барадар вважався одним із найнадійніших командирів Мулли Омара.

Шер Мохаммад Аббас Станікзай

Колишній заступник міністра в уряді Талібану до його усунення, Станікзай прожив у Досі майже 10 років і очолив політичний офіс угрупування у 2015 році.

Станікзай брав участь у переговорах з урядом Афганістану та представляв талібів у дипломатичних поїздках до кількох країн.

Абдул Хакім Хаккані

Очолює переговорну групу талібів. Колишній верховний суддя «Талібану» очолює його потужну раду релігійних вчених і вважається, що це людина, якій Ахунзада найбільше довіряє.