Днями сталася на перший погляд пересічна, але насправді дуже примітна подія. Росстат засекретив інформацію про обсяги виробництва нафтопродуктів у Росії. Відповідне рішення було спущено безпосередньо від прем'єра Мішустіна. Тепер росіяни не зможуть дізнатися, скільки в країні виробляють дизельного палива, топкового мазуту, скрапленого пропану і бутану. В уряді цей захід пояснюють турботою про кінцевого споживача, якому зовсім нема чого знати про стан нафтоперероблення в РФ і походження нафтопродуктів, які заливають у транспорт і які використовують для інших потреб. Нібито відсутність даних не чинитиме негативного тиску на ринок, не буде штучного ажіотажу.
У контексті порушеної теми відразу виникають суттєві побоювання. У питаннях засекречування, в дусі практики НКВС-КДБ, російським правителям немає рівних. Вони вміють приховувати за завісою таємниці найболючіші теми, як-от кількість загиблих окупантів на фронті, масштаби бюджетних витрат на війну і супутня їм корупція, не кажучи вже про банальне фальсифікування історичного минулого. Кожен з озвучених аспектів несе колосальні та страшні дані. Зокрема під час вторгнення в Україну втрачено 615 тисяч особового складу збройних сил країни-агресора. Це жахлива цифра, адже зі слів Путіна на фронті всього перебувало станом на грудень 2023 року 617 тисяч окупантів. Повне обнулення.
Не менш вражаючими є фінансові витрати на війну, які вже перевалили за 250 млрд. дол. США. Це неповні дані, зібрані по крихтах, але навіть зазначена сума становить понад 20% бюджету Росії. Небачене безумство, просто спалювання майбутнього країни на годуванні молоха побоїща. Одночасно під арешт потрапив уже четвертий генерал із команди Шойгу: екс-заступник міністра Павло Попов, за попередніми даними, завдяки схемам шахрайства вкрав 5 млн. дол. США. Начебто навіть смішна сума, але враховуючи, що в різних родах ЗС РФ служать до 900 генералів, то масштаби грабежу обчислюються десятками мільярдів доларів! Фактично будь-якого російського носія великих зірок можна спокійно відправляти за ґрати. Було б бажання й інтерес ФСБ, яка має намір щонайменше перерозподілити награбоване у своїх інтересах.
Але повернемося до нафтової теми. Причиною секретності виступає шкода, яку завдають українські безпілотники, що атакують російські НПЗ і нафтосховища. Реакція української сторони абсолютно обґрунтована, адже починаючи з вересня 2022 року РФ не припиняє свій енергетичний терор, відповідно об'єкти енергетичної сфери, що горять у різних точках європейської частини Росії, - прямий наслідок її ж агресії.
Лише пожежа на нафтобазі в Пролетарську знищила понад 100000 куб. м. дизпалива, сама пожежа стала найбільшою від часу початку ударів відплати з українського боку. Точні масштаби наслідків загоряння ДП у Ростовській області невідомі, але ймовірно вони налякали Мішустіна, який вирішив засекретити інформацію про нафтопереробку.
У моменті все не виглядає катастрофічно, ймовірно частину дефіциту нафтопродуктів закриють за допомогою поставок з Азербайджану та країн Центральної Азії. А от на стратегічному рівні Росія стоїть на порозі втрати статусу «енергетичної наддержави». За оцінками експертів інституту енергетичних досліджень РАН: Росія, втративши доступ до західних технологій і ключових ринків збуту сировини, у найближчі 25 років втратить 40% паливного експорту, а доходи від нього скоротяться в 2,8 раза. Ба більше: якщо наприкінці 2010-х експорт вуглеводнів формував близько третини російського ВВП, то найближчим десятиліттям внесок ПЕК у ВВП країни зменшиться в п'ять разів! Виправити ситуацію могли б зовнішні інвестиції в енергоринок, але в умовах санкцій вони просто виключені.
Таким чином, Путін розв'язаною війною, на радість Ірану й арабському світу, просто викидає Росію з нафтової ліги. Незабаром країна сама сяде на голку нафтового імпорту.
Так виглядає прихована загибель колись ключової нафтової наддержави.
