У вересні російські окупаційні війська продемонстрували один із найнижчих показників втрат бойової техніки. Наприклад, за місяць окупанти втратили всього 68 танків і 65 бойових броньованих машин. Тим часом виробництво і відновлення на підприємствах ВПК РФ тривають, а це значить, що за таких втрат, навіть з урахуванням виснаження ресурсів Росії, відбувається процес накопичення. Але наскільки він може бути істотним?
Насамперед слід пояснити, чим же викликане настільки разюче зниження втрат ОБТ і ББМ в армії країни-агресорки. Ні, не з якимось високотехнологічним ривком у російському танкобудуванні, через що знищити танки стало складніше. І зовсім не з якимись новими хитромудрими тактичними прийомами російських екіпажів. Це пов'язано з тим, що ворог став суттєво менше застосовувати танки і бойові броньовані машини під час наступальних дій.
Практично всі такі дії РОВ здійснюють зараз із застосуванням виключно піхоти за підтримки артилерії і FPV-дронів і вже навіть у рідкісних випадках – легких транспортних засобів (ЛТЗ). Повний перехід на піхотні штурми пов'язаний з колосальними втратами в бронетехніці, виснаженні механізованої компоненти і запасів техніки на складах і центрах зберігання. У підсумку російське командування ухвалило рішення про жорстку економію дефіцитних ОБТ і ББМ, повністю перейшовши на піхотні штурми, що значно збільшило кількість безповоротних санітарних втрат.
Але це не означає, що у РОВ повністю закінчилися танки і ББМ. Ба більше, вказує на поступальне, але впевнене накопичення нових запасів механізованої компоненти – як за рахунок виробництва, так і відновлення.
Щоб розуміти, скільки окупаційні війська можуть накопичити техніки, почнімо з аналізу можливостей виробництва і відновлення російським ВПК у кожній із категорій.
Танки
Для початку визначимося з доступними потужностями. Основні російські підприємства, які зайняті у виробництві та відновленні танків, це:
Уралвагонзавод – відновлення і модернізація Т-72. Відновлення та модернізація, а також у невеликій кількості виробництво Т-90;
Омсктрансмаш – відновлення і модернізація Т-80 (не виробництво!);
103 бронетанковий ремонтний завод – відновлення і модернізація Т-62 (не виробництво!);
61 БТРЗ – відновлення і модернізація Т-72, Т-80 (не виробництво!);
163 БТРЗ – відновлення і модернізація Т-72 (не виробництво!).
До повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року Росія постачала у війська від 300 до 400 танків щорічно – але не нових, вироблених з нуля, а відремонтованих, модернізованих, відновлених після зберігання. Щоправда, у звітах МО РФ старі радянські машини, які знімали зі зберігання і відновлювали, подавали як нові. Потім вони проходили модернізацію і знову подавалися як "нові". Через якийсь час той самий танк міг пройти ще один цикл модернізації і... знову бути у звітності заявленим як "новий".
Тому дуже важливо розрізняти між собою справді нову продукцію і ту, яка такою не є. За фактом же тільки Уралвагонзавод на сьогодні може виробляти абсолютно нові танки – Т-90М "Прорив". Але в кількості менше ротного комплекту на місяць, від 6 до 9 готових ОБТ, або близько 100 одиниць на рік.
Піковий показник поставок танків у російські війська припав на 2023-2024 роки, коли економіка Росії перейшла на військові рейки, а ВПК запустив максимальні можливості потужностей – з урахуванням не тільки наявності на той момент великої кількості техніки на зберіганні, а й значної частки продукції хорошої якості, яка швидко проходить етап відновлення і ремонту. Це дозволило протягом місяця відправляти на потреби РОВ до 300-350, а часом навіть і більше ОБТ різних типів і модифікацій.
Але наразі основні центральні бази резерву танків (ЦБРТ) по Росії практично спустошені, а техніка, що залишилася на зберіганні, в більшості непридатна до ремонту. Це стосується як ОБТ, так і ББМ.
А що ж із можливим потенціалом для відновлення?
Якщо говорити про техніку, яку ще можливо привести в боєздатний стан, то за модифікаціями танків їх така орієнтовна кількість:
Т-72А – від 500 до 600 танків;
Т-64 – не більше 400 одиниць;
Т-62 – близько 400 од;
Т-72 – менше 300 од;
Т-80 – менше 100;
Т-54/55 – менше 100 од.
При цьому повністю обнулено запаси танків Т-90А і Т-90С. Примітно й те, що після виснаження запасів Т-80 (а це станеться до кінця цього року-початку 2026-го) Омсктрансмаш і зовсім опиниться в критичному становищі винятково ремонту того, що буде приходити пошкодженим із фронту.
Проте у РОВ ще є можливість повернути до життя мінімум 1 900 танків. І тут важливо розуміти, що, крім цієї кількості, є непридатні до відновлення, але які шляхом канібалізму і розпилу 3-4 бойових машин для зварювання однієї відносно боєздатної можуть поповнити ряди РОВ ще на приблизно 300-400 ОБТ.
Якби РОВ втрачали щомісяця хоча б по 150 танків, то процесу накопичення можна було б уникнути і тривав би процес виснаження. Але окупаційні війська з травня стабільно зазнають значно менших втрат, які зараз опустилися до значення в 68 машин.
Усе це дасть змогу окупаційним військам за допомогою накопичення не тільки з часом відновити первинну боєздатність підрозділів, укомплектувати їх, а й сформувати нові. Хоча, зрозуміло, цей процес у певний момент повністю обнулить запаси танків, що залишилися на зберіганні у спадок від СРСР, тим паче що точку неповернення в цьому питанні Росія давно пройшла.
ББМ
Ситуація з виробництвом бойових броньованих машин у Росії дещо краща, ніж із танками, але все одно їхньої кількості недостатньо для того, щоб цілком і повністю задовольняти потреби РОВ – як у питанні компенсації втрат, так і в питанні нарощування потенціалу.
Основними підприємствами, залученими до цих процесів, є:
Курганський машинобудівний завод;
Волгоградський тракторний завод;
Арзамаський машинобудівний завод.
Також на низці підприємств здійснюється модернізація продукції, що вже не випускається. Наприклад, Рубцовський машинобудівний завод модернізує БМП-1 до модифікації БМП-1АМ "Басурманін" зі встановленням бойового модуля від БТР-82А, радіостанції типу Р-168 і програмно-апаратного комплексу апаратури внутрішнього зв'язку та комунікації.
Волгоградський тракторний завод (ВгТЗ) зайнятий у модернізації БМД-2 з установкою на цих машинах бойового відділення "Берег". 144-й бронетанковий ремонтний завод у Єкатеринбурзі зайнятий ремонтом дизельних двигунів, капітальним і проміжним ремонтом для модифікацій БТР, БМП і БМД. 81-й бронетанковий ремонтний завод в Армавірі, Краснодарський край, проводить капітальний ремонт і модернізацію бронетехніки: БТР-60, БТР-70, БТР-80, БТР-80А, БТР-70М та ін.
До повномасштабного вторгнення в Україну військово-промисловий комплекс Росії стабільно передавав щорічно у війська нової, відновленої, відремонтованої та модернізованої продукції сумарно 350-450 одиниць. Але з 2020 по 2021 рр. було передано рекордну кількість ББМ – понад 700, з яких щонайменше 300 – це були зняті зі зберігання та модернізовані БМП-2.
У період же повномасштабної війни пікові показники поставок ББМ для РОВ могли становити до 700 одиниць боєздатної техніки на місяць!
Тепер же за тими ж пунктами, як і з танками: який потенціал у ВПК Росії зберігся станом на сьогодні, враховуючи виснаження складів, центральних баз зберігання і зниження кількості техніки в хорошому стані. При тому, що середній показник виробництва ББМ на російських підприємствах з великими труднощами, але становить не більше двох батальйонних комплектів нової продукції на місяць.
Що ж до залишків, вони приблизно такі – з категорії придатних до відновлення:
БТР-60/70/80 – трохи більше 1 000 одиниць;
БРДМ-2 – близько 700 од;
БМП-1/2/3 – понад 500 од.;
МТ-ЛБ – близько 500 од;
БМД-1/2/3 – не більше 150.
Таким чином, у РОВ ще є можливість повернути до життя щонайменше 2 800 бойових броньованих машин. Як і у випадку з танками, важливо розуміти, що, крім цієї кількості, є непридатні до відновлення ББМ, але які шляхом канібалізму і розпилу 3-4 і більше бойових машин для зварювання однієї відносно боєздатної можуть поповнити лави РОВ ще мінімум на 600 одиниць.
З огляду на нинішні темпи відновлення ББМ, 2026-й стане роком, коли буде повністю обнулено склади та центри зберігання в категорії придатних до відновлення бойових машин. Але й накопичення матиме суттєву кількість, що дозволить відновити боєздатність низки підрозділів за штатною комплектацією або сформувати нові.
Висновки
Низькі втрати танків і ББМ армією країни-агресора у 2025 році яскраво демонструють істотне виснаження механізованого потенціалу російських військ. Дані з супутників, а так само з місць зберігання, виробництва і відновлення також свідчать, що на тлі вичерпання радянських запасів техніки відзначається і зниження темпів та обсягів відновлення ОБТ і ББМ.
Проте наявний залишок техніки дає змогу продовжувати її відновлення, а за рахунок низьких втрат у зоні бойових дій і повної переорієнтації РОВ на піхотну компоненту в Україні російські війська можуть її накопичувати.
Результатом цього накопичення можуть стати щонайменше два сценарії. Перший – це повернення РОВ, в якийсь певний момент, до наступальних дій в Україні із застосуванням великої кількості техніки, тобто повернення до класичних механізованих штурмів. Але з урахуванням kill-зони, що формується по всій лінії зіткнення, цей сценарій малоймовірний, хоча відкидати його повністю – помилково.
Другий сценарій – застосування накопиченої техніки на новому театрі бойових дій, де не тільки немає kill-зони, а й розуміння у військ противника, як правильно застосовувати такі засоби, як FPV-дрони та інші дешеві засоби ураження механізованих колон. Не виключено, що спостережуваний зараз процес накопичення бронетехніки у РОВ у майбутньому буде спрямований на європейський театр бойових дій.
