Інформаційна агресія Москви проти Латвії, Литви та Естонії вийшла на новий, стратегічно небезпечний рівень. Як повідомляє Міністерство оборони Латвії, проти країн Балтії розгорнуто скоординовану інформаційно-пропагандистську кампанію, мета якої полягає у спробі перетворити жертву на «агресора» та виправдати потенційні провокації РФ на східному фланзі НАТО.
25 березня 2026 року повітряний простір усіх трьох країн Балтії було порушено БПЛА, які летіли в бік РФ. Однак, як підкреслюють офіційні особи в Ризі та Таллінні, це не було «узгодженим ударом». Аналіз показав, що дрони збилися з курсу через масштабну роботу російських систем РЕБ та підміну сигналів GPS.
Замість того, щоб визнати небезпечні наслідки своїх же маніпуляцій, Кремль миттєво запустив дезінформаційну машину.
Федеральні канали, включаючи «Росія 1», і мережа прокремлівських Telegram-каналів почали поширювати скоординовану дезінформацію про те, як Україна використовує аеродроми країн Балтії як «проксі-плацдарми» для атак на Ленінградську область.
Очевидна класична тактика рефлексивного управління».
Москва намагається переконати своє населення та світову спільноту, що НАТО вже безпосередньо бере участь у конфлікті, використовуючи територію країн Балтії як пусковий майданчик.
Російська агресивна інфокампанія переслідує три ключові цілі, спрямовані на підрив стабільності Балтійського регіону. По-перше, це дискредитація 5-ї статті НАТО. Намагаючись представити Балтію як «джерело загрози», Кремль прощупує реакцію західних союзників. Якщо вдасться переконати частину європейського суспільства у «вині» Риги чи Таллінна, це послабить єдність Альянсу. По-друге, Москва намагається створити внутрішні осередки напруги. В Естонії знову зафіксовано активність ботів, які просувають ідею створення «Нарвської народної республіки». Ці спроби реанімувати сценарії 2014 року в 2026-му виглядають анахронічно, але націлені на радикалізацію російськомовної меншини.
По-третє, РФ прагне приховати власну слабкість. Як зазначили в Міноборони Латвії, звинувачення на адресу сусідів виглядають як спроба Москви відвернути увагу від нездатності захистити власні військові об’єкти від українських ударів.
Поточна гібридна атака відрізняється від методів 2022 року більш глибоким використанням ШІ та мікротаргетингу. Російські ботоферми більше не працюють «по площах». Тепер вони мімікрують під локальні спільноти у Facebook та Telegram, використовують deepfakes балтійських політиків, які нібито підтверджують «таємні домовленості з Києвом», грають на економічних страхах людей, пов’язуючи військову підтримку України з інфляцією в регіоні.
Однак держави Балтії демонструють безпрецедентну стійкість. Латвія стала першою державою, яка розпочала кримінальне переслідування за свідоме поширення небезпечної дезінформації. Водночас посилення військової співпраці, включаючи спільне виробництво дронів, про яке напередодні домовилися міністри оборони Латвії та України, стає найкращою відповіддю на спроби Кремля залякати регіон.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс підкреслив: Рига, Вільнюс і Таллінн не беруть участі в плануванні атак, але їхня підтримка України залишиться непохитною.
Балтійська інфоатака навесні 2026 року — не просто пропаганда, а артпідготовка у віртуальному просторі. Намагаючись нав'язати наратив про «балтійський плацдарм», Росія готує юридичну та моральну базу для можливих «актів відплати». Основний спосіб купірувати оновлену російську загрозу відомий: зберігати трансатлантичну єдність і продовжувати викривати брехню Кремля в режимі реального часу.
