Це коли агресія росіян в Україні дала змогу цілому світові роздивитись сильні й слабкі місця російської федерації. Це ж треба так з самого початку програти, щоб виставити на люди шалену корупційну складову власної “армії”, і всі тепер бачать:
– в якому стані російська техніка;
– в якому стані російська підготовка строковиків чи контрактників;
– в якому стані їжа для бійців, з давно минулим терміном придатності;
– в якому стані запаси, пропиті, програні в карти чи продані…
Весь світ бачить і робить висновки.
Тепер ті, хто міг би боятися, – не бояться. А їх кроки на підсилення власної обороноздатності зрозумілі, але не від того, що російська “міць” страшна. Скоріше, вона хвора на голову.
Тепер ті, хто вважав армію росії другою в світі, – вже так не вважають.
Тепер ті, хто думав, що росія може бути чиїмось захисником, – вже абсолютно точно впевнені, що росія вміє бути виключно агресором. Країни так званого ОДКБ, ау… Нащо воно вже комусь треба, те ОДКБ, з росією на чолі?
До того ж досі була якась монополія росіян на нахабність. Вони вважали та запевнювали всіх навкруги, що можуть і мають право погрожувати, а у відповідь нічого такого не отримають, бо нікому на це наважитись. Вони звикли, що нікому.
“Нє, ну ви віделі? Відєлі?! Какая наглая Украіна (Грузія, Молдова…)! Нє, ну ви только падумайтє, она же сама русскіх прітєсняєт!”.
Ні, не дорогенькі. “Лафа закончилась”, як то кажуть. Бо що нам, понівеченим війною, вже втрачати? Росіяни кажуть – “за намі рассія. За намі ма-а-асква”. А ми скажемо – ви вже вбили і вбиваєте наших дітей. Ви нас розлютили, тварі.
Це НАМ відступати нікуди.
А тому за підтримки країн світу ми не дамо вам просто вийти тихенько з війни. Ми всі будемо добивати вашу економіку, ваші “інновації”, ваші перспективи. Ми будемо задоволені, коли росія НЕ зможе відновитися ні за десять, ні за сто років, а краще ніколи. Нам всім потрібно, щоб на росії не було ні військових баз, ні складів, ні запасів. Військова доктрина європейських країн, і наша в першу чергу, повинна включати в себе не тільки власну силу, але й безперервні дії по послабленню росії – вони тільки підняли голову, а ми її знову притиснули до асфальту. Хоча, який асфальт на більшій частині росії…
Деякі проблеми мають досить просте рішення: треба усунути джерело агресії, і весь світ зітхне з полегшенням.
Ось такі тепер “жіночі” бажання звичайних українок.
На фото: палає нафтобаза в Брянську.
