Росія має відчути на собі біль від постійних ракетних обстрілів і наслідки цих спустошливих ударів, спрямованих на різні види російської інфраструктури: від доріг і залізниць до електростанцій, мостів, аеропортів і військових казарм
Останні обстріли мирних українських міст Вінниці, Дніпропетровська, Нікополя, Запоріжжя терористичними російськими військами вказують на те, що Російська Федерація, відчувши свою безкарність, перейшла до практики неприхованого тероризування України. Тому усі захоплені на території Української держави російські окупанти мають розглядатися, як озброєні терористи, а не військові. Особливо коли Російська Федерація прикриває свою неоголошену війну в Україні штучно вигаданим під це незаконне вторгнення на чужу територію терміном – “спеціальна операція”. Не дуже задумуючись над тим, що таким чином сама себе викриває. Адже “спецоперація” – це не що інше, як серія диверсійних і терористичних дій.
Російська загарбницька армія сьогодні почала діяти під лозунгом – “жодного дня без теракту”. Ракетний терор України Росією показує, що Путін готовий вдаватися до будь-яких незаконних і протиправних дій, щоб тільки примусити українців капітулювати під натиском Москви. Водночас мова йде про значно більше, ніж тільки про захоплення українських територій. Кремль прагне, використовуючи агресію проти України як важіль, підвищити ставки до домінування Російської Федерації принаймні над половиною світу, а землі незалежних держав, котрі колись силою були втягнуті в СРСР, взагалі вважає “заднім двором” Росії.
Можна багато говорити про те, як перемогти деспотизм і ревізіонізм Путіна, котрі націлені на приростання РФ територіями сусідніх незалежних держав. Але зараз необхідно думати, як припинити масові вбивства мирного населення, яке Росія постійно обстрілює ракетами. Роблячи вигляд, що вона обстрілює військові об’єкти.
Незабаром мине вже 5 місяців з часу вторгнення Росії в Україну. І варто зазначити, що з кожним новим місяцем допомога Сполучених Штатів і їхніх союзників зростає. Проте зростає дуже повільно. Складається враження, що багато з тих, хто приймає рішення на Заході просто не розуміє того, що чим більше демократичний світ буде підтримувати та озброювати Україну, тим швидше завершиться увесь цей кошмар для українців.
Що виглядає так, як почати робити хворому операцію, і при цьому йому весь час пояснювати, що, мовляв, “усе знеболююче сьогодні ми вам дати не можемо, а от завтра чи післязавтра ми обов’язково знайдемо для вас необхідну дозу”. Чим постійно Путін і користується.
Адже вже з перших днів війни було цілком зрозуміло, що в Росії велика перевага в артилерії, і тільки ось тепер цей збройний дисбаланс починають потроху виправляти. Але жорстока логіка війни не терпить відкладених рішень.
Саме зараз настав час різко прискорити переозброєння України, щоб запобігти подальшим намірам Росії захопити більше української землі, і повністю визволити від ворогів окуповані раніше території.
Очевидно, що Москва з таким ентузіазмом обстрілює українські міста, бо наші ППО та ПРО не можуть поки що повністю прикрити їх від ракетних обстрілів, а московці постійно намагаються запускати більше ракет, сподіваючись, що усіх їх одночасно збити не вдасться.
Україна вже зараз готова перехопити ініціативу, але їй необхідні дієві інструменти, щоб це зробити. Росія вже дуже близька до того, щоб почати видихатися. Її ресурси і кадрові резерви різко зменшилися, тому необхідно пришвидшити її дотискання на всіх фронтах, бо чим слабшою вона буде, тим менше шкоди зможе завдати Україні і всім іншим своїм сусідам.
Після визволення Збройними силами України Херсонської і частин окупованих Запорізької та Харківської областей, існуватиме більша ймовірність припинення бойових дій Російською Федерацією. Путін розуміє тільки силу, і лише силою можливо примусити його почати думати про реальні переговори про виведення російських військ з усіх окупованих Росією територій.
А доти не варто й говорити про те, що можна досягти мирного врегулювання з тираном, який здійснює етнічні чистки та геноцид українського народу. Як це спрацює? Українці просто здаються і пішки йдуть до створених для них таборів смерті, чи їм для цього виділятимуть транспорт?
Варто зазначити, що надзвичайно важливо не тільки збільшити поставки сучасної зброї українській армії, а щоб ця зброя використовувалася не лише для відсічі російським окупаційним військам, а й для здійснення руйнівних атак по військовим об’єктам в самій Росії.
Головним застереженням з боку наших західних союзників є те, що подібні акції захисту з боку українців можуть спровокувати ядерну ескалацію з Росією. Цього не буде, Путін традиційно лякає ядерною зброєю Захід, але ніколи не наважиться її першим застосувати, знаючи наперед якою жорсткою на це буде відповідь Сполучених Штатів.
Росія має відчути на собі біль від постійних ракетних обстрілів і наслідки цих спустошливих ударів, спрямованих на різні види російської інфраструктури: від доріг і залізниць до електростанцій, мостів, аеропортів і військових казарм. Дозволяти Путіну бомбити школи, дитячі садки, лікарні та торгівельні центри і просто знизувати плечима – це абсолютно неправильна політика.
Йде жорстока і нещадна війна. Україна мусить завдавати удари у відповідь. Адже досі більшість росіян сприймають російсько-українську війну, як таку собі віддалену абстракцію, яка їх особисто ніяк не стосується. Єдиний спосіб покласти край цій дикій війні – це щоб московити відчули її на власній шкурі особисто. Інакше вони ще дуже довго нічого розуміти не будуть.
Несправедлива війна з Україною, яка розв’язана геополітичним маніяком Путіним, – це неймовірний акт самознищення Росії. У підручниках з російської історії, коли диктатора і його подільників викинуть з влади, і стане можливим вільне розслідування злочинів путінського режиму, про це буде написано. Образно кажучи, нині російські військові воюють в Україні за майбутні страждання російського населення. Та поки що вони, вщент одурманені облудливою путінською пропагандою, цього зрозуміти не можуть.
Час явно не на боці Путіна і це найбільший прорахунок Кремля. Колективний Захід разом має величезні ресурси, частину з яких він може спрямувати в Україну, а Росія без доступності західних технологій і комплектуючих дуже швидко остаточно перетвориться на країну третього світу.
Захід здатен допомогти Україні протистояти потузі російської артилерії. Ліквідувати цю перевагу можливо за допомогою поставок модерної зброї та ефективніших контрбатарейних методів. Планувальники в Пентагоні та НАТО мають багато способів допомогти закрити цю критичну для України прогалину, при тому, що росіяни скоро не матимуть звідки поставляти на фронти нову зброю на заміну тій, яка виходитиме з ладу.
Конфігурація та обсяг поставок, котрі надходитимуть до України протягом наступних декількох місяців, стануть вирішальними чинниками в російсько-українській війні. І якщо широка західна громадськість побачить, що Україна за підтримки Заходу, має великі шанси перемогти свого споконвічного ворога, то західні суспільства ще більше підтримуватимуть боротьбу українців.
Наразі Україна отримує все новішу і новішу зброю, а Росія робить ставку на старішу, що була законсервована ще в 60-их роках минулого століття. Не говорячи вже про мотивацію тих, хто воює на боці РФ, що постійно зменшується. Це рівняння є похмурим для Путіна, і ніяка пропаганда тут вже йому не допоможе.
Вигнання Росії з усієї окупованої території України цілком досяжне, якщо союзники підтримають Україну ракетами великої дальності, танками та винищувачами, необхідними для цього.
Путін пішов ва-банк і йому потрібно перемогти, тому що якщо він цього не зробить, він залишиться без влади. Питання полягає в тому, як довго військове керівництво буде терпіти Путіна та його численні серйозні помилки, які знищують Росію, її економіку та її перспективи.
Натомість українці наочно показали, якою ефективною є західна нова зброя, M777 і HIMARS, їхніх руках. І це лише початок. Військовослужбовці, які зараз проходять підготовку у Великій Британії, Польщі, Німеччині і інших країнах, незабаром продемонструють здобуті вміння і навички, після того, як вони повернуться на поле бою.
Рано чи пізно Росія зламається. Українці затято захищають свої міста і села, будинки, рідних та близьких, культуру, і саме своє існування.
Путін не розуміє західного мислення. Він сприймає західний спосіб мислення і людські цінності, як слабкість, а не цінність, тому не усвідомлює усіх наслідків того, що розпочав. Росіяни будуть повністю ізольовані від західної цивілізації, якщо не вийдуть з усіх наших територій.
Водночас Європа поступово ставатиме все менш вразливою від поставок російської нафти та газу, а західне виробництво зброї поступово нарощуватиметься в зв’язку з поточною ситуацією, таким чином вирішуючи питання збільшення постачання зброї в Україну.
Для Москви в перспективі не існує іншого рішення, як припинити свою війну в Україні. Якщо ж вони триматимуться до останнього за свою “мрію” знищити Українську державу, то розпад самої Російської Федерації стане неминучим. Але поки що за Росіян вибір робить Путін, а вони лише є просто статистами “на святі геополітичного путінського безумства”.
