Червоний Сі здібно вчиться на помилках Путіна, готуючись до санкцій: Китай створив альтернативний інтернет, SWIFT, намагається замінити у міжнародних розрахунках долари на юані. Але є одне «але».
Зі сторони дійсно виглядає, що Китай налаштовується на автономне співіснування з цивілізованим світом, підтягуючи до себе інші держави-вигнанці.
👉 Сі створив свій аналог "великої сімки", куди - крім нього - увійшли РФ, Бразилія, Індія, Південна Африка (так званий BRICS). Від Пекіну залежить Північна Корея, Ірак.
👉 Лідер Китаю примирив Іран з Саудівською Аравію, які ворогували впродовж 44 років.
Деякі успіхи Пекіну вражають, та до повної економічної свободи Сі ще дуже далеко. Адже фішка Китаю - дешева робоча сила + експорт у розвинені країни заходу. Якщо заможні країни перестануть купувати ці товари, дешева робоча сила перетвориться в багатомільйонну армію безробітних.
👉 США та Євросоюз займали 35,2% у структурі експорту з КНР. Ще 9,3% - близькі партнери США (Японія, Південна Корея). Тоді як частка Московії становила всього 2%. Ситуація через антиросійські санкції зміниться, проте ринок мордору не зможе досягти показників, наприклад, Німеччини.
👉 Юаню не під силу замінити долар. За даними МВФ, Китай торік посів третє місце серед всіх резервних валют. Але його доля в кошику резервних валют - 2,69% (аналог в еквіваленті $298 млрд). Тоді як долар знаходяться на першому місці з показником в 58,3% ($6,4 трлн), а євро - 20,47% ($2,27 трлн).
Висновок тут напрошується один: Пекін готує свої репліки (повні копії) інструментів західної економіки скоріше для того, щоб допомогти своїм "червоним" партнерам вистояти під час західних санкцій. Персональний інтерес Китаю сьогодні - втримати найбільші свої ринки, і навіть добитися скасування накладених з боку США санкцій. Для цього і потрібно дещо підкачати мʼязи агресії, запустити на свою політичну орбіту Північну Корею, Московію, Ірак і т.д., а потім заявити про перемовини.
☝️ Звісно, у випадку нападу на Тайвань, Китай таки пізнає всю "радість" санкцій. Пекін це добре розуміє. Тому зважиться на подібний крок, лише простежуючи перемогу як на економічному, так і на політичному фронтах. Наразі, таких перспектив не видно навіть у мікроскоп.
