Путінізм пройшов 2/3 дороги до сталінізму, і вже видніються контури знаменитих «ворогів народу» та відновлення ГУЛАГів. Адже нинішня пенітенціарна система не здатна перетравити ту кількість посадок, яку наплодить «реформоване» російське законодавство.
У кремлі працює накопичувальна система страху. Фобії компенсовуються деформацією законодавства:
Декілька років тому зʼявився закон про «іноагентів». Спершу це було просто тавро, потім до статусу прикрутили мільйонний штраф і кримінальну відповідальність.
З початком «СВО», путінська демократія збагатилася новими правопорушеннями. Це:
■ публічна дискредитація воєнних дій;
■ поширення фейків про другу армію світу;
■ заклики введення санкцій проти РФ.
Найблатніша це, звісно, "фейки", і дозволяє отримати років 15 повного державного пансіону з уважними вертухаями-наглядачами та повною робочою зайнятістю.
У січні-лютому 23-го страх заполонив бункер ще дужче, змінюються й задачі репресивного законодавства: фюрер розставляє запобіжники від зради власним оточенням.
Рада федерацій благословила законопроєкт про покарання за співпрацю з Міжнародним кримінальним судом, тим самим, який виписав повістку в Гаагу... При розгляді справи про агресію в Україну потрібні будуть покази співучасників злочину, особливо - високопоставлених.
Фюрер підписав «довічне» за «державну зраду». До цього, усіляким «зрадникам» давали до 25 років, а тепер ні за що даватимуть і вищу міру. У російській вʼязниці, що "четвертак", що «вишка» - однаково смертний вирок, тому каральний безліміт слід розуміти скоріше як додаткову страшилку.
Генерал-депутат думи Гурульов каже, що пора вводити поняття «ворог народу»: мовляв, вороги є, а поняття - немає, час зайнятися всією тією сволотою.
Наступник крок - відновлення смертної кари. "Опозиційні" фракції держдуми (що контролюються кремлем) вже "попросили" конституційний суд повернути страту. «За» виступив і гауляйтер окупованого Криму.
Спікер думи В'ячеслав Володін запропонував забирати майно росіян, які поїхали з країни. В СРСР конфіскація була типовим покаранням для дисидентів. Але в бункерного ж ще й олігархи.
«Вороги народу», конфіскації майна, масові розстріли, «справа лікарів», «ленінградська справа», - це все стало апогеєм сталінізму, і всі ці чистки були скеровані на еліту, в першу чергу - придворну.
Мета путінських «реформ» - змінити modus operandi усієї челяді: мало проявляти пасивну лояльність, потрібно доказати свою потрібність у такий непростий для лідера час. Накопичені заслуги анульовуються, а на пʼяти наступають голодні співвітчизники, готові значно дешевше і активніше прислуговуватися режиму.
Суть нинішньої епохи гарно передає фраза сенатора Клішаса: слова президента понад будь-яким законом, понад конституцією. Притягнути можна будь-кого і за будь-що, і сталінська розмитість формулювань дає всі підстави для цього.
Я це до того, що росіяни мають бути зацікавлені в перемозі України не менше, ніж самі українці. Адже демонтаж путінського режиму дасть країні (чи вже декільком постросійським країнам) шанс на катарсис і санацію від імперського синдрому. Будь-яка імперія починається з красивого міфу, а завершується деспотією - найпримітивнішим шляхом для тирана утримати владу.
Якщо ж перемога України не призведе до повалення путінізму, то "скрєпи" очікує прекрасне занурення в 33-й, де садили не лише за криву посмішку, а й за донос, написаний заздрісним сусідом.
Саме у 30-ті тюремна система СРСР зросла щонайменше у 10 разів і складала близько 9 млн. вʼязнів. Відтак, збереження кремля у нинішній політичній версії та реставрація сталінської методички з «безпеки» обійдеться РФ в 4 млн. зеків.
І трішки про особисте: скажу чесно, дуже кортить сковирнути бункерного… але з іншого боку, так хочеться, аби русня ще добряче насолодилася усіма збоченнями реального імперіалізму.
