Хто поцупив зі Ставки плани наступу у 2023 році



Сергей Климовский
 27 лютого 2024, 19:19  


На прес-конференцію Зеленського 25 лютого анонсували сенсації і «фішечки». Втім нічого особливого не було озвучено, за винятком повідомлення, що плани весняно-літнього контрнаступу ЗСУ у 2023 р. «були на столі у кремлі ще до початку дій». Тобто, ще у лютому-березні. Тим самим постало питання, хто їх передав з вузького кола дотичних?

Логічно поглянути у бік Безуглої, відомої тримісячною епопеєю, або Залужний надає її план бойових дій на 2024 р., або нехай звільняється. Але на плани наступу 2023 р. можна поглянути й ширше. Німці у 1944 р. мали плани висадки американо-британських військ на заході Франції і будували там Атлантичний вал, але їм це не допомогло. Для отримання цього плану німцям не дуже були потрібні «кроти» – усе лежало на поверхні. Так само як і французам, які з 1929 р. будували лінію Мажино, або Манергейму, який зводив доти на Карельському перешийку. З таких причин усі, хто мав час і сили, завжди перекопували перешийок між Кримом і материком.

Тож у кремлі і без викрадання планів добре розуміли, що навесні 2023 р. ЗСУ почнуть наступ на півдні з метою відрізати Крим від головних сил армії РФ. Тому швиденько звели «лінію суровікина», викопали «цар-рів» довжиною 70 км і збудували «цар-потяг» поблизу Волновахи.

До того ж, в Україні не крилися, як підсохне земля то підемо у наступ на півдні, що було очевидним. Буданов навіть запрошував усіх на каву до Ялти. Зеленський проти кави у Ялті теж не заперечував. Тому твердження, що у 2023 р. плани потрапили на стіл до кремля ще до контрнаступу, що начебто зробило його невдалим, це не сенсація, а недолуга спроба виправдатися за відсутність змоги випити кави у Ялті. Логічність і напрямок наступу були очевидними для усіх, включаючи ворога.

Верховний главком просто не хоче давати пояснення, якого дідька він взимку 2022 р. відвів війська з Чонгару і зняв мінні загородження, але не може казати, що то все ще «не на часі». Оскільки надавати пояснення щодо шашликів, з якими не склалося, не хочеться, то пробує пояснити, чому не склалося з кавою. Про каву дуже на часі, хоча б тому, що рік почався, весна близенько і логічне питання – будемо наступати і звільняти наших людей та землю, чи окопуватися і знову намагатися «зазирнути в очі «путіну». «Широка коаліція» у Верховній Раді вже четвертий місяць працює над питанням, які поправки внести до закону про мобілізацію, щоб було зручно ухилятися від неї, і налаштована на окопування, а не на контрнаступ. Військові не проти окопування як такого, але окопування буває різним.

Втім, Верховний главком не відповідає, як надовго окопуватися, а відповідно, і як саме окопуватися. Замість того сповіщає, що плани контрнаступу у 2023 р. в нього хтось вкрав, через це «усе пропало» і треба пошукати у Ставці «кротів». Оскільки він без пояснень звільнив і вивів зі Ставки Залужного і Шапталу, то відповідно можна припустити, що це саме через них план контрнаступу 2023 р. потрапив до кремля. Не може ж помилятися найвидатніший діяч сучасності. Залишається тільки відправити Залужного під слідство, щоб не міг балотуватися у президенти, чи принаймні втратив у рейтингу довіри. Таке в політтехнологів зветься «чорним піаром».

Полишимо нісенітницю з викраденим планом «чорним піарщикам» і розглянемо, чи був об’єктивно можливим і доречним контрнаступ у 2023 р. Відповідь – можливим був, а от чи доречним, то схоже, що ні. До такого висновку доведеться прийти, якщо проаналізувати хід бойових дій після квітня 2022 р., коли рашисти пішли з північних областей, виконуючи стамбульську угоду.

У квітні 2022 р. харківська тероборона дещо посунула ворога на північному сході від міста. Згодом рашистів посунули під Гуляйполем і Оріхівим на півдні. Жодних укріплень у ворога на півдні ще не було і на тривалу війну він не був налаштований. В ЗСУ завзяття було, але з озброєнням було сутужно з відомих причин. Вважається, що тоді Залужний мав намір наступати вздовж Дніпра на півдні у бік Криму. До Перекопу навряд чи дійшли б, але посунути фронт далеко за широковідомий Токмак було можливим та увійти якщо не в Олєшки, то у Каховку. В такому разі рашисти припинили б пручатися на правому березі Дніпра між Херсоном і Бериславом та відійшли б на лівий, як зробили це у листопаді.

Звісно, ворог це розумів і почав відволікаючий наступ з Луганщини на Сєвєродонецьк і на Святогірськ. Штурмувати «лінію Наєва» поблизу Донецьку і Горлівки він тоді ще не наважувався і наступав, де укріплень не було. Через такі дії ворога Зеленський оголосив спочатку «Битву за Донбас», а після відходу ЗСУ з Лисичанську – наступ на Херсон, який звівся переважно до рахування Арестовичем влучень по рашистах у Чорнобаївці. Ворог на це ображався, але підтягував війська по мостах у Херсоні і намагався відновити позиції під Миколаєвим та навіть просуватися на Кривий Ріг. Вважається, що тоді вперше виникли розбіжності між Залужним і Зеленським. Главком хотів наступати на півдні і відрізати ворога від мостів по лівому берегу, в Верховний главком побоювався за рідний Кривий Ріг і наполягав на наступі на Херсон по правому берегу.

У серпні надійшли британські ракети, з обох мостів у Херсоні зробили решето, і стало більш реальніше готуватися до наступу на Херсон з правого берега. У вересні провели славну Балаклійсько-Ізюмську операцію, але не вистачило ресурсів довести наступ до логічного завершення з виходом до Сватово і річки Красної. У листопаді ворог під тиском військових та інших факторів зрозумів, що краще полишити Херсон і зробив це. Сили ворог був виснажені, часткова мобілізація у РФ тільки розпочалась, але й ЗСУ теж були втомлені. Як наслідок взимку бойові дії йшли лише за Соледар і Бахмут.

На весну ЗСУ готували до масштабного наступу на півдні. Залужний оголосив скільки потрібно для того танків і усього іншого. Відбувся «танковий Рамштайн» тощо, і Буданов збирався у розвідку до Ялти на предмет кави. Ворог напружився і завмер в очікуванні на потужний наступ. В такому очікуванні він перебував до вересня, доки не зрозумів, що з наступом його або накололи, або у ЗСУ з партнерами щось пішло не так. ЗСУ посунили лінію фронту на півдні під Бахмутом, від Великої Новосілки до Завітного Бажання і у бік Роботиного. Але то ніяк не схоже на обіцяний великий наступ, план якого начебто таємно передали Кремлю. Занадто добре усі ці три наступальні операції прораховуються навіть людьми необтяженими великими погонами.

Тепер доцільно поглянути, що мав зробити ворог, якби ми діяли за планом і рухались до Перекопу.

Звісно, він не хоче втрачати «коридор» до Криму, як і сам Крим, тому вибудував різні лінії оборони. Якщо ЗСУ їх долають, то рашисти починають відволікаючий наступ на Куп’янськ і загальне ворушіння по усьому східному фронту, що і спостерігалося влітку. Якщо рашисти розуміють – усе пропало, то починають шалені обстріли ракетами великих міст та інфраструктури. Втім, кількість ракет обмежена і треба трохи їх залишити собі на скрутний день. Ракетні обстріли прямо на просування ЗСУ до Криму не впливають і суттєво йому не перешкоджають. Впливають повторні наступи на Харків і Київ, через що і чуємо про них знову вже з півроку.

У випадку масштабного контрнаступу ЗСУ у 2023 р. ворог зібрав б усе, що в нього є, максимально посилив б окупаційну армію на півдні і нав’язав нам бої по усьому кордону. Відбулося б велике спалення військових ресурсів з обох боків, але без стратегічних змін. Можна сказати, бойова нічия. Стратегічні зміни відбулися, якби у війну вступили наші партнери, перетворившись на союзників. Але таке не передбачалося, тому Залужний з іншими генералами обмежився лише локальними наступальними діями, тренуючи у них військо, чим зберіг його. Москва з власних міркувань теж не наважилася на великі бойові дії і повторну широку мобілізацію.

У такому контексті наратив про вкрадені плани – це повна нісенітниця. Звісно, розвідки за традицією полюють за планами противника, але військові і самі можуть прораховувати його вірогідні дії, навіть без залучення комп’ютерів або штучного інтелекту. Цим військові займаються ще з часі царя Соломона і значно просунулися у тому. У 2022 г. військові США і Британії склали схеми російського вторгнення в Україну і лише уточнили їх за даними космічної та інших видів розвідки. Усе так і відбулося, але ніхто не казав про викрадення в Кремля планів вторгнення. В тому просто не було потреби.

Абсурдна заява про викрадені плани наступу – це невдала спроба політтехнологів дати пояснення суспільству, що з кавою у Ялті, і які наступні дії. У 2022 р. створили красиву офісну легенду про те, як 24 лютого Байден пропонував Зеленському літак, а той відповів, що йому потрібен не літак, а патрони. Усе гарно, але не зрозуміло, де міг сісти літак від Байдена, якщо аеродром у Борисполі знищений, у Гостомелі точаться бої, а у Жулянах на аеродромі відставний генерал Кривонос розлив паливно-мастильні матеріали.

Може доречніше перезавантажити політтехнологів і медійщиків у Офісі, а не військове командування, бо якось дивно виглядає, коли під час складної війни два десятки бойових генералів шукають роботу.


Шановні друзі! Сайт потребує Вашої підтримки!
ПІДТРИМАТИ / DONATE

ТОП-НОВИНИ ЗА ДОБУ


ПОГОДА


ЗДОРОВ'Я