Поясню, що відбувається
Ізраїльський премʼєр Беньямін Нетаньягу давно вже є скалкою в дупі у Uncle Sam, практично нарівні з російським диктатором: про це давно вже плачуться американські політики. Та на відміну від путіна, «Бібі» (словами Франкліна Рузвельта) «свій сучий син», і тому Вашингтон не знав, як дати йому раду. Тепер, схоже, вже знає.
У невтаємниченого читача мимоволі може скластися враження, що позиція Гаазького Міжнародного кримінального суду (МКС) жорстко розсварила Старий та Новий світи. Як тільки прокурор МКС Карім Хан заявив клопотання про видачу ордерів на арешт лідерів ХАМАС, а також премʼєра та міністра оборони Ізраїлю, очільники ЄС здебільшого підтримали рішення, а США "навалили" агресії на інформаційний вентилятор.
«…У мене є достатні підстави вважати, що премʼєр Ізраїлю Нетаньягу та міністр оборони Йоав Галант несуть кримінальну відповідальність за воєнні злочини й злочини проти людяності, скоєні на території Держави Палестина», — Хан.
«ЄС бере до відома рішення прокурора Гаазького суду про ордери на арешт для лідерів Ізраїлю та закликає всі країни виконати його», — сказав глава євродипломатії Жозеп Борель. Одні країни, як-от Бельгія, підтримали позицію прокурора Хана, інші сказали, що в них немає вибору, окрім як виконати волю закону. Далі всіх зайшли Норвегія, Ірландія та Іспанія, пообіцявши найближчим часом визнати палестинську державу. Деякі лідери, щоправда, співчутливо побідкалися на адресу «Бібі», але безпорадно розвели руками.
Протилежною була позиція США. Президент Байден назвав заяву «обурливою», а республіканець — спікер палати представників Майк Джонсон — пригрозив, що «в разі відсутності проявленого лідерства зі сторони Білого дому Конгрес застосує санкції для покарання МКС».
Та якщо зібрати воєдино всі стріли в політичну карму «Бібі» та «промінці добра», скеровані туди ж, виходить дещо інша картинка: США грають за дві команди. З одного боку, Штати ніби й надалі намагаються підтримувати Ізраїль, та з іншого, ізраїльські методи війни з ХАМАС, знищення багатьох мирних громадян та безкінечна розтягнутість кампанії в часі добряче дошкуляють Білому домові.
БД давно вже дійшов висновку, що «Бібі» зосереджений на власному політичному виживанні, і саме тому протиставляє себе Байдену, який наполягає на врахуванні інтересів як Ізраїлю, так і Палестини. Продовження війни дозволяє Нетаньягу правдами-неправдами утримувати владу. Тому Байден у приватних розмовах називав Нетаньягу різними поганими словами.
Довговічність кампанії зумовлюється не лише особистою зацікавленістю «Бібі», але й повторенням американських помилок в Іраку, де повстанський рух виріс внаслідок невдалої американської окупації. ХАМАС з початку війни зміг завербувати тисячі нових бойовиків. Це ще одна причина, чому Пентагон вважає цю ізраїльську воєнну стратегію патовою: весь світ бачить кадри каліцтв та вбивств мирних палестинців, тоді як лави терористів не рідіють.
Вашингтон не хоче переходити у відверту конфронтацію з Єрусалимом, але для вгамування «Бібі» зробив «хід Ханом». Прокурор Хан вважається проамериканським: так думають дипломати; крім того, протягом своєї юридичної карʼєри він неодноразово мав причетність до розслідувань, у яких був зацікавлений Держдеп: упродовж кількох років він брав участь у керівних судових рішеннях МКС та Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії, виконував обов'язки голови слідчої групи ООН з розслідування злочинів ІДІЛ в Іраку, зрештою видав ордер на арешт володимира путіна за злочини в Україні.
Тому несподівана ініціатива Гааги взятися за «Бібі» виглядає як намір Білого дому переконувати свого ізраїльського партнера «у два горла», тобто підтискати не тільки силою переконання Блінкена, але й руками європейських політиків та гаазького інструментарію. Гра досить агресивна, з непередбачуваними наслідками. Та, схоже, у США не знайшлося інших ходів.
