Місцеві вибори в Латвії, що відбулися в суботу, проходили в напруженій обстановці на тлі посилення тиску з боку Росії. Москва, на думку експертів, розглядає Латвію як найслабшу ланку в Балтії. 
Про це пише
Postimees.
На латвійсько-білоруському кордоні тривають щоденні спроби нелегального перетину — до ста на день. Вважається, що білоруська влада цьому сприяє. Тим часом у Сеймі обговорювали «декларацію про злочинну русифікацію», а депутат Олексій Росліков порушив регламент, перейшов на російську мову і був видалений із зали. Це викликало хвилю обговорень про зростання проросійських настроїв.
На тлі цих подій явка на виборах зросла. Електронне голосування не застосовувалося — воно вважається небезпечним. Підрахунок голосів довелося проводити вручну через збої в системі. У Ризі перемогу здобули націонал-консерватори, «Прогресивні» посіли друге місце, на третьому — Союз націоналістів. Побоювання щодо можливого розвороту на Схід не виправдалися.
У країні вважають правильним рішення 2022 року — позбавити громадян Росії, Білорусі та інших третіх країн права голосувати на місцевих виборах. Це стало захистом від можливого впливу Москви в рамках гібридної війни.
В Естонії стурбовані, що проросійські активісти в Латвії і у них просувають ідеї підпорядкування або знищення національної культури. Журналіст Тоомас Кюммель наводить як приклад Андрія Мамикіна, Олега Іванова та Олега Беседіна, чиї висловлювання суперечать Конституції. На його думку, пропагандистські канали потрібно закривати, а агресивних активістів — виганяти.
Крім того, важливо доносити правду про війну в Україні до російськомовного населення. Як показують свідчення українців з окупованих територій, російське «визволення» приносить руйнування і страждання.
