Президент Росії Володимир Путін оголосив, що оновлення боєздатності російського військово-морського флоту буде пріоритетом. Але недобудовані каркаси трьох ракетних фрегатів на верфі в Балтійському морі доводять, що легше сказати, ніж зробити.Про це пише
New York Times, додаючи, що судна були призначені для Чорноморського флоту РФ. Але вони стали жертвами санкцій, які Україна запровадила після того, як російська армія анексувала українським Крим і розв’язала війну. Київ заборонив продавати українські двигуни агресору, лишивши російські кораблі без необхідної складової.
Москва виявилася нездатною знайти заміну українським двигунам для фрегатів класу «Буревісник». Тож їхнє будівництво зупинилося. Тепер вона, намагаючись скоротити свої втрати, продає ці недобудовані корпуси Індії. Українські санкції створюють проблеми для російського флоту, але не лише вони. З різних причин Кремль постав перед цілою низкою проблем в отриманні нового обладнання, які стосуються також сухопутних і військово-повітряних сил.
Складається враження, що російська армія не така боєздатна і сучасна, якою вона здається під час щорічних парадів на Червоній площі. Її здатність проектувати силу неядерними методами дуже обмежена.
«Завжди потрібно відділяти реальність від вітрини», - сказав виданню редактор журналу Army Exports Андрій Фролов.
«Червона площа – це вітрина. Це ніби муляжі в ресторанах Японії. Якщо дивитися на Червону площу, то це муляж, а не страва», - пояснив він.
Західні дипломати й військові експерти говорять про те, як Путін намагається продемонструвати силу своєї армії, щоб покращити імідж свого режиму як всередині Росії, так і за кордоном. Але насправді оновлення російської армії відбувається значно повільніше, ніж у Китаї.
«Проблеми Москви означають, що її здатність проектувати неядерну військову силу, що вона намагається робити в Україні й Сирії, не така велика, як Кремлю хотілося б, щоб світ думав», - сказав виданню неназваний західний чиновник.
У вчорашній промові Путін ні слова не сказав про проблеми з двигунами для ВМС. Натомість він хвалився, що російська армія отримає багатоцільові субмарини й ще 16 кораблів до 2027 року. Оборонні витрати за час правління Путіна сильно зросли. Але російські чиновники й військові експерти кажуть, що Москві насправді бракує сучасних виробничих потужностей і кваліфікованих спеціалістів, а також грошей, щоб виправити пострадянський занепад армії. Фролов зауважив, що Росія збудувала деякі успішні прототипи нового озброєння. Але в серійне виробництво вийти так і не вдалося.
Видання зауважує, що, звісно, у Росії є певні речі, якими вона може пишатися. Приміром, її системи С-400 «світового класу». Крім того, Путін багато грошей вклав у розробку ракетних технологій. Але військово-повітряні сили, ВМС і сухопутні війська переживають серйозні проблеми з переозброєнням. Новий літак Су-57, який нібито мав стати стелс-винищувачем, здійснив свій перший політ 9 років тому. А «супертанк» Т-14 «Армата» дебютував на Червоній площі чотири роки тому. Однак, ні те, ні інше армія Росії не отримає у значній кількості.
