Чому дрони, які змінюють хід війни, раптом стали недоступними для України? Чому Китай, який офіційно заявляє про нейтралітет, одночасно збільшує постачання військової техніки Росії? Ця парадоксальна поведінка відкриває новий фронт у глобальній геополітичній грі, де технології стають зброєю, а постачання — інструментом впливу. Розкриваємо, як Китай впливає на хід війни через контроль над ринком дронів і що це означає для майбутнього конфлікту та світової безпеки.
Дрони стали ключовим елементом сучасної війни, особливо у конфлікті між Росією та Україною. Вони виконують розвідувальні функції, коригують артилерійський вогонь, а також застосовуються як ударна зброя. За оцінками, Україна втрачає близько 10 тисяч дронів щомісяця, що підкреслює їхню важливість і одночасно вразливість у ланцюгу постачань (Newsweek).
Китай контролює близько 70-80% світового ринку комерційних дронів і комплектуючих до них. Більшість дешевих і ефективних дронів, які використовуються в Україні, містять китайські деталі — від моторів до батарей і контролерів польоту. Це створює критичну залежність, яка стала вразливою через політичні рішення Пекіна (Bloomberg).
У 2025 році Китай різко обмежив продажі дронів і комплектуючих до України та західних країн. За словами президента України Володимира Зеленського, китайські дрони Mavic, які широко використовувалися українськими військовими, тепер недоступні для Києва, але залишаються у вільному доступі для Росії (RBC Ukraine).
Водночас Китай збільшує постачання комплектуючих і навіть виробництво дронів на території Росії. Українська розвідка підтверджує, що китайські компанії постачають обладнання для 20 російських військових заводів, що дозволяє Москві нарощувати виробництво безперервно (Business Insider).
Офіційно Китай заявляє про нейтралітет у конфлікті, але його дії свідчать про прагнення зберегти стратегічний баланс і підтримати Росію як партнера у протистоянні з Заходом. Обмеження експорту до України є відповіддю на санкції США та загострення торговельної війни (BNN Bloomberg).
Обмеження китайських поставок створили серйозні проблеми для українських виробників дронів. Відсутність ключових компонентів змушує шукати нові ланцюги постачання, що ускладнює і сповільнює виробництво, а також підвищує вартість техніки (Yahoo News).
Україна активно шукає альтернативні джерела комплектуючих у Японії, Південній Кореї та інших країнах, а також розвиває власні технології. Західні країни підтримують ці зусилля, надаючи фінансову і технічну допомогу (Business Insider).
США та ЄС посилили санкції проти китайських компаній, які допомагають Росії у виробництві військової техніки. Це включає заборону на експорт високотехнологічних компонентів і чорні списки виробників дронів (BNN Bloomberg).
Подвійна політика Китаю загострює напруженість у відносинах із Заходом і ставить під сумнів позицію Пекіна як нейтрального посередника. Це також ускладнює пошук дипломатичних рішень у війні, оскільки Китай фактично підтримує одну зі сторін конфлікту.
Контроль Китаю над ринком дронів і комплектуючих став новим полем битви у війні Росії та України. Обмеження постачань Україні і підтримка Росії демонструють, як технології використовуються не лише у військових цілях, а й як інструмент впливу у глобальній політиці. Україна та її партнери стоять перед викликом диверсифікації постачань і посилення власних технологічних можливостей, щоб зберегти обороноздатність у цій складній геополітичній ситуації.
