Нафта — це "театр тіней". Справжня проблема світу — в іншому

І справа не тільки в інфляції та відмові від зниження ключових ставок основних світових ЦБ. За часів "нафтових" шоків 1970-х років. та "танкерної війни" 1980-х років країни Перської затоки експортували майже одну нафту (й ще, як і сьогодні, деякі смаколики – фініки, креветки, фісташки). З того часу світ, особливо західна його частина та Китай, доклав величезних зусиль, щоб знизити залежність від них по нафті, й досяг серйозного успіху — нафту видавили з централізованого електро- й теплопостачання, знайшли альтернативні джерела видобутку, включаючи Росію, Казахстан, власний видобуток в Китаї, Північному морі, сланцеву революцію в США, створили величезні стратегічні та комерційні нафтові запаси, перевели транспорт на електроенергію та газ.

Але водночас світ з задоволенням "сів" на нову голку, дозволивши країнам затоки стати ключовим експортером нової "крові" економіки: 

• етиленгліколю (частка країн Перської затоки у світовому експорті у 2024-2025 рр. – 60%) – використовується як основа для антифризів, гальмівних рідин, теплоносіїв у системах опалення та кондиціювання, а також у виробництві PET-пластику;
• гелію (56%) — використовується у зварюванні, виробництві напівпровідників, аерокосмічній техніці;
• сірки (54%) – використовується для виробництва сірчаної кислоти, що необхідна для створення мінеральних добрив (суперфосфатів), вибухових речовин, барвників, синтетичних волокон, гуми (вулканізація), очищенні нафтопродуктів;
• метанолу (56%) - сировина для виробництва формальдегіду, смол, пластмас, синтетичних волокон;
• карбаміду (28%), аміаку (15%) – ключові добрива для сільського господарства.

Не говорячи вже про нафтопродукти та зріджений природний газ (ЗПГ). Чого варті лише критична залежність від постачань із Затоки зріджених вуглеводневих газів (ЗВГ) на кшталт популярного пропан-бутану – без чого в Індії домогосподарствам та громадському харчуванню нема на чому готувати їжу, а в Китаї, де ЗПГ багато в чому потрібен для дегідрування пропану, є реальна загроза різкого подорожчання виробництва пластмас та електроніки, які споживає весь світ.

Тому судити про поточну кризу суто щодо нафти та ЗПГ – "спотворена оптика". Нафтовий ринок якраз до нього був добре готовий. 

Справжня пастка над ринком "нішевих" промислових товарів, де комерційних запасів було накопичено лише на кілька тижнів споживання. Якщо перекриття Ормузької протоки затягнеться до травня, світ чекає на глобальний промисловий параліч. Й проблема зростання цін на АЗС відійде глибоко на другий план. 

Класична помилка – зациклюватись на видимому. Реальна проблема там, де ніхто не тримає "подушку безпеки". Нафта — це "театр тіней" в порівнянні з ланцюжками постачання хімічної сировини та газів, де запаси рахуються тижнями, а не місяцями…