В Україні вкотре починають тестувати суспільство проведенням специфічного референдуму. Ідея президента Володимира Зеленського про можливе проведення в країні референдуму щодо Донбасу, по Криму або щодо закінчення війни становить інтерес хіба що з точки зору еволюції українського поличного істеблішменту. Адже ще декілька років тому висування подібних ідей виглядало б, як підготовка до здавання національних інтересів Української держави.
Але, як мінімум, зараз це схоже на спробу перекинути відповідальність на українців. А народ, як показують останні вибори, не може компетентно і, тим більше, адекватно вирішувати питання управління державою.
Такий референдум може перетворитися в засіб політичної гри недобросовісних політиків і олігархічних сил, котрі мають потужні інформаційні важелі впливу на суспільну думку.
І якщо думати головою, а не телевізором, то стає зрозуміло, до чого можуть призвести подібні референдуми. Проте велике частина українського населення так звикла сидіти під телевізором, що увімкнувши його, вона прийме ту думку, яку з нього “виллють”, і піде голосувати так, як це буде вигідно чинній владі. Хоча, проводячи такого типу референдуми, можна перехитрити самих себе.
Україна не може відмовитися від захоплених Російською Федерацією своїх територій, оскільки це б виглядало, як пряме заохочення Москви до нових відторгнень земель від Української держави.
Якщо ж навіть спробувати гіпотетично уявити, що більшість тих, хто взяв участь в референдумі, підтвердять своє небажання боротися далі за цілісність України, то з цим категорично не погодиться патріотично налаштована велика частина українців, які неодмінно заявлять, що не дадуть торгувати комусь українськими територіями.
Подібна політична акція здатна лише розколоти українське суспільство. Адже проведення референдуму з наперед неприйнятними для більшості українців питаннями, здатне викликати народні протести і масові заворушення.
Крім того, потрібно чітко розуміти, що Путін не дасть Україні законсервувати ситуацію хоча б на тому рівні, якою вона зараз є в Придністров’ї. І якщо на Банковій були саме такі думки, то з цього нічого не вийде.
Якщо провести референдум і відмовитися від Донбасу і Криму, то в Кремлі відразу ж заявлять, що необхідно наступний референдум провести щодо Одеської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької і Харківської областей.
І тому вибір в українців невеликий, адже вже скільки країн просто зникли в пітьмі історії, а народів – втратили свою державність, сподіваючись на те, що з загарбниками і колонізаторами можливо мирно домовитися.
Історією вже неодноразово було доведено, що коли між ганьбою і війною обираєш ганьбу, то обов’язково отримуєш за ганьбою і війну.
