Не хотів цього писати, але вся ця гра в «хороших русскіх» та розмови про «Київ як новий центр тяжіння всього прогресивного на пост-совєтському просторі» змусили.Дивіться. Ми з московитами екзизстенціні вороги ще до того, як з’явилися москвоити. З ХІІ століття у Києва жорстка заруба із суздальцями (протомосковитами). Це було страшне рубілово. Суздальський князь Андрєй (так званий «боголюбський») спалив Київ задовго до Батия. Спроба встановити у Києві правління суздальців завершилося Майданами та отруєннями заліських князів.
Потім чотири століття українські князівства цілком нормально існували у європейському просторі, а московити сиділи під Ордою, а потім самі стали її наступниками. Це теж був час постійних війн, але нікому тоді у Московії не здавалося, що ми «один народ», а Київ їхній. Просто була взаємна ненависть і війна.
Але у ХVII сталося жахливе. Київська інтелектуальна еліта через власні корисні інтереси та геополітичні авантюри вирішала придумати так звана «Російську імперію».
Перша науковоподібна та структурована версія так званої «російської» історії була написана у Києві. Називалася «Синопсис Київський». Автор – Інокентій Гізель, настоятель Києво-Печерської Лаври. Там все – «Київ колиска трьох братніх народів», історія перетікає від Києва до Москви, а головне – «Москва це Русь». Це катастрофа.
Потім був перший ідеолог російської імперії, киянин Феофан Прокопович та фактичний засновник сучасного московського православія, галичанин Стефан Яворський.
Потім ще багато чого було – але головна драма полягає у тому, що намагання частини української еліти «зіграти у масштабну гру» і українізувати та європеїзувати Московію призвело до появи цього моторошного і невротичного Франкенштейна під фальшивою назвою «Росія».
Російську імперію придумали на Подолі. Ця у чистому вигляді геополітична та культурна чорна магія, яку тепер нам доводиться так важко долати.
Тому нарешті варто зрозуміти – всі ці спроби знову погратися у «Київ – новий центр тяжіння для всього адекватного з Росії» – це просто смертельна для нас історія.
Київ – це великий мегаполіс Заходу на Східному його фронтирі. Як і Харків, як і Дніпро. Так було і так буде. Подобається це комусь чи ні.
На нашому середньовічному Київському гербі зображений лук зі стрілою – що свідчить саме про це. Ми стоїмо на кордоні Цивілізації та варварства – і якщо ми будемо загравати з варварством – воно нас знову зжере.
