Чим ближче до ранку, тим темніша ніч. Чим міцніші луски і пазурі нарощують українці під час кривавої визвольної війни проти РФ — тим гучніше лунають голоси пацифістів і хіпі на зарплаті Кремля. Вони бояться ядерного удару
Можна лише поспівчувати, що коїться в головах пересічних громадян, для яких війна в Україні — це далекий географічний конфлікт, який просто заважає купувати дешевий бензин і платити меншу комуналку. Якщо генія технологій Ілона Маска так поплавило від страху ядерного удару, як пластилін на червневому сонці, то що говорити про інших?
Світ ще ніколи не стояв так близько до краю прірви. Чверть століття медіа і політики, лідери суспільних думок і кумири мільйонів розказували про толерантність, мультикультурність, космополітизм і єдинорогів. А тут виявилось, що люди і держави абсолютно незахищені від хворого сусіда, який розмахує ядерною бомбою і забирає шматки територій у менших.
Світ боїться, труситься. Маск повністю переповідає російські темники про “нас же більше”, “у нас найбільша територія”, а отже немає жодної сили у світі, яка б могла зупинити криваву машину. Хоча ні — є ми, українці, і ми можемо все.
Ми навчилися приймати те, що Росія настільки здичавіла, що факт застосування нею ядерної зброї проти України може мати місце. Прийняли і гребемо далі — працюємо, донейтимо, гуляємо весілля, народжуємо, оплакуємо мертвих.
Я, м'яко кажучи, не дуже рада можливому ядерному удару по моїй країні. Але ми маємо зрозуміти нарешті, що всі помилки мають свою ціну. Наша багатовекторність, наше “внєполітікі”, наш пошук легких грошей у Росії і Китаї врешті і завели нас у цей підвал серійного маніяка. І тепер варто бути тим єдиним студентом коледжу із фільмів жахів, який у крові і бруді виривається на волю в кінці, заколовши убивцю.
Ядерна війна, яку розв'яже Путін, торкнеться не тільки України, а й всього світу. Європейські країни напряму постраждають від радіаційного забруднення, а всі інші будуть вимушені реагувати і реагувати жорстко.
Світ, який обома ногами загруз у популізмі, має вирішити найсерйознішу задачку свого життя. Якщо надто м’яко зреагує на ядерний удар проти країни, яка не має своєї ядерної зброї, це відкриє чорну діру. Тепер уже не буде жодного шансу упевнити неядерні країни: “Навіщо вам та ядерна зброя? Ми допоможемо”. Не буде вже ніяких ядерних клубів, якщо після ядерного удару по Україні цей самий клуб не знищить Росію. По суті вся система хиткого миру, який існував у світі після Другої світової війни — може зламатися як сірник.
Гірка правда, що світ, і зокрема Європейський Союз, на який найактивніше російська пропаганда таргетує брехні про “Україна має здатися”, “нам уже досить захоплених територій — давайте домовлятися”, “Україна має віддати Крим і воду туди” — міг уникнути цього стресу. Якби у 2008 році Росія отримала удар по писку за агресію в Грузії. Якби їй вибили хоч кілька зубів після агресії проти України в 2014 році.
Але світ вирішив піти шляхом Чемберлена і окуклитись в “Обама-світі”, де ключовими проблемами були оголошені псевдофемінізм і BLM.
Тому дико та огидно на піку нашого протистояння з РФ, коли кожен хтось із твоєї стрічки друзів стає привидом, — чути миротворчі заяви Ангели Меркель. Прикметно, що коли у Путіна крах нових ідей — а зараз криза, бо він не може втягнути Україну у новий Мінськ 2.0, — він витягує з пенсійного пансіонату стару шкапу Ангелу Меркель. Колишня канцлерка має відкрити пельку і сказати давню заготовку про “мир в Європі можливий лише за участі РФ”. А отже — всі мають погоджуватися на шантаж і погоджуватися на жертви. Віддати нас на викуп тимчасового уявного спокою.
Думаю, чимало хто дивився новий серіал Netflix про гей-канібала Джефрі Дамера. Який примудрявся в маленькій квартирі убивати, розчиняти і готувати стейки із людей. Більше десятка. Пару сусідів чули якийсь шум, але думали, що то сварки коханців. І сильно не втручались.
Нинішня РФ нагадує цього канібала. Мораль в тому, що його урешті все одно жорстоко убили в тюрмі — це була помста за масові убивства невинних людей.
А дім зруйнували, бо жити поряд з приміщенням, де розчиняли людей в кислоті — таке собі. От та сама квартира-морг то є сучасна Росія.
Ангела Меркель своїми роками ростила нинішнього Путіна і сучасну Росію. Це була така добра бабуся, яка 20 років просила Європу, і своїх німців: “помогітє бабушкє донєсті сумкі продуктамі к квартірє. Ну а там за дверима жертву уже чекав маніяк. Двері закривали на замок — і починалось криваве шоу. Бабці за це щастя відстьогували платню балоном газу — і все.
Так от як і з Дамером — ми були по суті єдиною жертвою, яка втекла з наручниками на руках. І пішла в поліцію. І ми вимагаємо покарати злочинця.
Бо ж якщо тут і зараз ядерному терористу не дати в морду — ризик ядерної війни зросте. Бо якщо ядерний шантаж спрацює хоча б раз, і сама Росія, та інші авторитарні ядерні держави — Китай, Іран та Північна Корея вирішать, що це чудовий метод.
На тлі чуток про ядерний удар щодо України — Північна Корея 4 жовтня запустила балістичну ракету середньої дальності. Траєкторія ракети пролягала над північною частиною Японії та спрацювало екстрене оповіщення про повітряну небезпеку. Влада Японії попередила жителів про необхідність сховатися. На півночі Японії був тимчасово був припинений рух поїздів. Для японців, які після поразки 1945-го офіційно записали в Конституцію відмову від війни і 80 років пропагували пацифізм — це справжній виклик. Тому нині там активно збільшують видатки на оборону і шукають союзників проти Китаю і Північної Кореї.
Якщо у Путіна вийде ядерний шантаж — що зупинить завтра КНДР шантажем урвати собі шматок Південної Кореї, погрожуючи стріляти по Сеулу. Так само Китай може тероризувати Тайвань ядерним ударом. Далі Іран захоче довести до розуму свою ядерку і поквитатися з Ізраїлем. Далі Індія і Пакистан вирішать викликати одне одного на ядерну дуель.
Користаючись “консервами” глибокого залягання і ядерним шантажем — Росія знайде на території України нові “ісконно рускіє” території. Це і Харків, і Одеса, і Миколаїв, і Дніпро. Для цього доморощений історик Путін придумає альтернативний світ, факти, яких не існує. А далі з’ясується, що завше російськими були Польща, Литва і все, до чого дотягнуться руки загребущі.
То ж у підсумку, якщо світ здасться — ми отримаємо хаос. І не факт, що буде час дістатися до колонії Ілона Маска на Марсі. Нас всіх уб’є — лишиться лише ядерний попіл. Тому сьогоднішній іменинник Путін має знати своє місце — у бункері на повідку.
