80 років тому, 27 грудня 1942, в Берліні полонені радянські генерали Власов та Малишкін підписали Смоленську декларацію – звернення т. зв. Російського комітету до бійців і командирів Червоної Армії, до всього російського народу та інших народів.
У зверненні проголошувалися три цілі: повалення більшовицького режиму, підписання почесного миру з Німеччиною і – цитую дослівно: «створення у співдружності з Німеччиною та іншими народами Європи Нової Росії без більшовиків і капіталістів».
Саме так: Нової Росії (з великих літер). Нічого не нагадує? Мені нагадує плани нинішньої російської влади і нинішньої російської опозиції, головна мета яких, як і тодішніх російських прислужників Гітлера, зберегти імперію. Здається, саме про нову Росію балакали нещодавно на форумі вільної Росії його організатори, хоча ні новою, ні вільною імперія а-пріорі бути не може.
27 грудня 1942 року є точкою відліку, від якої бере початок створена генералом Власовим Російська визвольна армія. Доти на боці нацистів воювали близько 12 тисяч представників різномастої та неоднорідної «білої» еміграції. Тепер до них долучилися донедавна «червоні» росіяни.
Станом на квітень 1945 року підпорядковані Власову війська, що діяли як збройні сили очолюваного Власовим же Комітету визволення народів Росії, налічували близько 130 тисяч військовослужбовців, і серед них три піхотні дивізії, військово-повітряні сили, козачі корпуси, протитанкова бригада, допоміжні частини, офіцерські та розвідувальні школи тощо. Звісно, ні про яке визволення народів імперії не могло йтися. Імперії на те й імперії, щоб народи уярмлювати.
Воювали власівці в складі німецької армії (приміром 1 піхотна дивізія була одночасно 600-ю дивізією Вермахту). Відтак, якщо в РФ є охочі пошукати нацистів, не треба далеко ходити: досить заглибитися у власну історію.
