Як Гандон уберіг чоловіка від адмінштрафу

 
 




У квітні 2019 року в Тетієві, що на Київщині, відбулася одна цікава історія. На громадському зібранні з приводу зариблення річки Роська державним підприємством “Сервіс” один із жителів міста (Ігор Савлук) назвав міського голову (Руслана Майструка) “гандоном”. Останнього образило висловлення “гандон” на його адресу, він подав на кривдника до суду.

У травні Тетіївський районний суд визнав вчинок Ігоря Савлука дрібним хуліганством та притягнув до адміністративної відповідальності – штраф у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 гривня, плюс 384 гривні судового збору). Аргументували тим, що скоєне порушує статтю 173 КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення) про дрібне хуліганство.

“Нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів”, – вказано у Кодексі.

Підозрюваний своєї вини не визнавав та стверджував, що не обливав міського голову брудною лайкою, а порівнював із французьким письменником-фантастом Ів Гандоном. У контексті розмови це означало, що Руслан Майструк, однаково як й Ів Гандон розказує всілякі нереальні та фантастичні речі. Тоді суд не взяв до уваги ці пояснення Ігоря. Чоловіку довелося подавати апеляцію. Справа перейшла до Київського апеляційного суду.

Столичні судді розглянули цей випадок детальніше, ніж суд першої інстанції. Вони спеціально переглянули відео сутички та дійшли висновку, що громадянин Савлук справді порівняв громадянина Майструка з письменником. Цьому свідчив і контекст, і реакція інших присутніх. На відео люди повністю підтримували Ігоря та захищали, коли міський голова хотів його штовхнути.

Апеляційний суд не побачив підстав вважати сказане Савлуком неповагою до інших громадян чи порушенням громадського порядку. Водночас не підтвердив, що слово “гандон” у тому випадку вживалося як нецензурне. У червні 2019-го цю справу закрили через відсутність події та складу адміністративного порушення в діях підозрюваного.

Але тема отримала своє продовження вже на парламентському рівні. 2 липня 2019 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про протидію лихослів’ю” або ж про дематюкацію мови. Документом передбачали штрафи за нецензурну лайку в публічних виступах, інтернет-матеріалах та в етері телебачення.

Однак законопроєкт повернули на доопрацювання. За словами авторки, Ольги Богомолець, у документі йдеться не про фізичних осіб у громадських місцях, а про публічних. Також пропонується відповідальність за поширення “лихослів’я” керівників друкованих видань та власників доменів, якщо йдеться про ЗМІ в Інтернеті.

Фізичних осіб за нецензурні вислови пропонують карати збільшеними штрафами від 680 до 1200 гривень. Публічних осіб – від 1200 до 1700 гривень. А для ЗМІ, які ретранслюють лайку, штраф становитиме 10% від ліцензійного збору.

Противники законопроєкту доводять, що ненормативна лексика є частиною культурної спадщини багатьох народів, зокрема й українського. Ми маємо доволі різноманітний сороміцький фольклор, а сучасні письменники охоче користуються непристойною частиною словника української мови.

Ів Гандо́н (3 червня 1899 – 13 листопада 1975) – французький письменник та літературний критик, відомий своїми реалістичними та науково-фантастичними прозовими та поетичними творами. Закінчив літературний факультет Сорбонни. У 1948 році отримав Велику премію Французької академії за роман «Жиневра». У 1957-1959 роках був президентом Товариства французьких літераторів, у 1959–1973 роках – очолював французьке відділення Пен-клубу. З 1969 року був президентом Міжнародної асоціації літературних критиків (МАЛК).

 
 


ТОП-НОВИНИ ЗА ДОБУ


ПОГОДА


ЗДОРОВ'Я