Комунізм. Привид комунізму знову никає світом. Бродить він дзеркальним відображенням недавнього минулого, шукаючи нового втілення.Демонічна фраза Карла Маркса: «Філософи світ лише різними способами ТЛУМАЧИЛИ, а справа полягає в тому, щоб ЗМІНИТИ його» і зараз веде за собою «прогресивний» світ «епохи пост-правди», що витіснив добу «Просвітництва», змінювати, і то радикально, не нами створене. Змінювати не відповідаючи за наслідки, як то зробили теоретики і практики комунізму. Адже комунізм не засуджений. Злочинці не покарані. Чому не повторити в іншій версії?
Назад в майбутнє?
По суті Маркс цим сказав, що і не маючи об’єктивних наукових знань про суть світу, людство має змінювати його. Погодьтеся, що цей вираз містить якийсь елемент одержимості. В якому розумінні? Ні філософ, ні вчений, ні звичайна людина при здоровому глузді не почне суттєво змінювати щось не розуміючи чим закінчиться така зміна для цього щось. В даному випадку для людства чи суспільства.
Маркс зазивав змінити суспільство, людину у відповідності з його інтерпретацією «законів» історії і суспільства. Помиляючись при тому щодо їхньої наукової істинності. Проте виявилося, що ХIХ століття вже мало класовий запит на ідею таких кривавих суспільних експериментів з підрізанням традицій і зняттям релігійних заборон. А в ХХ столітті вже реальна круговерть комунізму закрутила пів світу, вмертвивши десятки мільйонів людських душ, з яких, мабуть, кожна десята була українська.
Карл Маркс, як той бог, якому відкрилася суть світу і якому тепер ВСЕ ДОЗВОЛЕНО «пояснив» своєю «науковою теорією», що робити людству. В ролях надлюдей, вершителів народних доль, були ті, що заходилися втілювали в життя його комуністичне марення. Людство, затемнене «новим просвітництвом» стало на шлях самогубства, що було покликане на нього марксизмом.
Сьогоднішні московські вороженьки йдуть тою ж самовбивчою дорогою, ведучи війну проти України під прапором відновлення СССР, з комуністичною мумією в мавзолеї і зі звихнутою Сталіним рабською свідомістю. І знову тягнуть за собою світ.
А що Захід?
Глобалістичний світ продовжує молитися ідолу технологічного розуму і прогресу. Хоч той вже смердить випарами пекла. «Керівники» західних держав подають руку кгбшному нащадку комуністичних бісів. Західні суспільства, недавно ще цивілізовані, а тепер керовані маріонетками. Чи спроможні вони побачити демонівську суть «теорії» і практики марксизму, матеріалізовану в страшних їхніх виплодах і засудити її, як злочинну? Чи вони розуміють, що Путін, а разом з ним і країна-агресорка, є ідейними спадкоємцями і послідовниками цих злочинів, за які керівництво комуністичної імперії так і не засуджене людством, як не засуджена й ідеологія комунізму?
Що ж, комунізм – блювотина ХХ століття досі притягує людство, як того біблійного пса до пережовування невивчених ним уроків.
І Україна серед цього людства. Що знайшла душа української інтелігенції в комунізмі, перед яким вона капітулювала століття тому? Де ми опинилися в роки перед Голодомором? Що з нами відбулося такого, що жахи Голодомору і комуністичного терору стали можливими у нас? Що зробило нас, українців, такими людьми, для яких допустимим стала і втрата свободи, і прийняття неправди? Вони сьогоднішні, ці питання.
Над уроками світової історії ХХ століття замислитися мусимо не тільки ми, українці, а й німці, євреї, люд РФ, інші народи. Ми всі, будучи інфіковані вчорашніми вірусами комунізму, нацизму, безрозсудного лібералізму, глобалізму, – потрапили в абсурдне, смертоносне сьогодення «епохи пост-правди». Вернутися в реальність з цього безглуздя неможливо під проводом ляльководів – диригентів «епохи брехні». Те можуть зробити лише ті народи, у яких маска маріонетки не надто цупко приросла до душі його проводу.
