Питання миру для нас об'єктивно зав'язане на позиції «Глобального Півдня» (і це дійсно дуже «глобальний» термін – включає у себе і Китай, і «валянок» Синаю, і Африку, і Індію, і Близький Схід, і Азію). А от всередині цього квазіутворення точиться своя боротьба – за регіональне лідерство і за право представляти інтереси на міжнародному рівні, бути голосом «Глобального Півдня».
Амбіції підштовхують до активних дій і Туреччину, і Емірати, і Саудівську Аравію, і Китай, і Індію, і навіть ПАР... Зокрема, за останніми даними, Індія таки братиме участь в італійському саміті G7 13-15 червня та у швейцарській конференції щодо України 15-16 червня. Це підтвердив прем'єр Моді.
Цілком ймовірно, що можливість брати участь у першому коштувала обов'язкової участі у другому. Хоча Моді ще донедавна був дуже непевний, чи Індії варто псувати стосунки з Путіним і брати участь у заході, куди Росію принципово не планували запрошувати. Є шанс, що Моді просто змусили: хочеш запрошення до Італії – береш «у навантаження» і швейцарський саміт миру. Або ні того, ні того.
Однак якщо Індія дійсно братиме участь в обох заходах – то закономірно Моді як лідер понад мільярдної країни спробує і утвердити Індію у ролі головного «незалежного посередника» у нашій війні. І от це вже точно не влаштує Сі.
Китай надто масштабно конкурує з Індією в усьому – в економіці, у геополітиці, у планетарній логістиці – щоб отак просто віддати Моді провідну роль в організації переговорів. Тобто, Китай попри весь висловлений скепсис (зустрічі без Росії щодо російсько-української війни безідейні) таки позначить свою присутність. Хоча б просто щоб не давати приводів задуматись над заміною лідера.
І Сі гарантовано байдуже, наскільки по-дурному почуватиметься Кремль, котрий вже встиг озвучити замість Пекіну категоричні заяви «КНР не братиме участі у швейцарській конференції». Бо от якраз Сі мудро не виходив за межі розпливчастих дипломатичних формулювань. І лишив собі про всяк випадок свободу маневру.
Цілком можливо, що участь Індії спонукає взагалі весь Глобальний Південь активно підключитись до процесу. І зруйнувати плани Путіна «Росії не буде у Швейцарії – значить, майже нікого там не буде і можна буде сказати, що зібрання не представницьке і некомпетентне». Тобто, Путін виступав би організатором своєрідного бойкоту. А тут Моді зриває такі плани.
І вже ж ясно, що думка Путіна – останнє, на що оглядатимуться Моді, Сі і навіть Рамафоса, якщо Велика Сімка виставить певні умови. Бо власні інтереси пріоритетніші. А Путін з санкційним тиском і так ніде не дінеться, буде «дружити» за будь-яких обставин.
