Для багатьох це виглядатиме дещо несподівано, незрозуміло і маловірогідно.
Але про дядечка Саакашвілі я знав ще з 2000-х. Як про високого чина ФСБ, який спілкувався з Путіним майже на рівних і через якого можна було вирішувати всякі бізнесові питання - наприклад отримувати квоти на імпорт-експорт великих партій нафтопродуктів чи мінеральних добрив.
Якщо б Ви спостерігали за діями Саакашвілі день у день влітку 2008 року, і година в годину напередодні і під час вторгнення, то всі питання у Вас би відпали - як і в мене.
Хоча я до того до Саакашвілі ставився дуже добре.
Тому що Грузію Міхо не відстоював - він лише імітував "героїчний і марний" спротив.. І підігрував росіянам в їхній дезінформаційній кампанії для решти світу..
А Грузію тоді врятував Ющенко - і чотири президенти країн НАТО яких він привіз у Тбілісі, коли російські війська вже заходили у його передмістя.
І заодно врятував і Україну. Яка мала бути наступною "жертвою" агресії - після "успішного" завершення російського "походу" на Грузію.
Роль української "Саакашвілі", лише в спідниці, схоже мала виконувати Тимошенко.
Саме тому вони досі, і так тісно "дружать" - хоча Тимошенко влітку 2008 року особисто заблокувала поставку в Грузію додаткових боєкомплектів для зенітних установок "Бук", які Ющенко "позичив" Грузії. Разом з українськими зенітниками...
Пізніше дядечко Темур "керував" проривом свого племінника через український кордон. Потім намагався приїхати в Україну , але українські прикордонники зупинили його в Борисполі і відправили назад.
Призначення Сакашвілі віце-премєром Уряду України означає призначення на цю посаду генерала ФСБ Росії Темура Аласанії, кабінет якого буде на тому самому поверсі урядового будинку що й кабінет "Віцепремєра Міхо".
Фактично це запровадження замаскованої посади "генерал-губернатора Малоросії".
А Міхо не буде "займатися" "реформами" - він буде займатися розкручуванням маховика репресій - це в нього, вірніше в його дячка Темура Аласанії, в Грузії виходило дуже "добре"...
