[xvalue_foto1]Президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв своєму українському колезі президенту Зеленському обговорити з Володимиром Путіним можливості конкретних результатів по роботі в "нормандському форматі"Французький лідер сказав про ці наміри у відповідь на дзвінок Зеленського після нового загострення на Донбасі. Однак на будь-який конкретний результат українському президенту розраховувати не варто.
Не варто хоча б тому, що Макрон банально використовував його дзвінок для чергового підтвердження доцільності свого спілкування з Путіним напередодні саміту "великої сімки" у французькому Біарріці. Росію, як відомо, з цього формату переговорів виключили. Однак тепер господар саміту Макрон пішов на безпрецедентний жест. Він приймає Путіна в своїй резиденції - і може обговорити з ним не тільки питання двосторонніх відносин, а й порядок денний саміту "сімки". Так би мовити, для продовження діалогу. І дзвінок Зеленського Макрону дуже допомагає в демонстрації доцільності такого наміру - ось і український президент теж хоче, щоб я поговорив з Путіним. Я і я буду говорити.
Але насправді відмова від ізоляції російського правителя, готовність приймати його в резиденції французького президента і посміхатися йому - не в інтересах України і не в інтересах Франції. Не в інтересах України просто тому, що Путін розцінює будь-який прорив своєї ізоляції як можливість діяти на пострадянському просторі на свій розсуд. І не в інтересах Франції тому, що умиротворення агресора рано чи пізно призводить до проблем для тих, хто цим умиротворенням займається. Сама історія Франції - блискучий приклад правильності цього твердження, Макрон міг би її почитати на дозвіллі замість зустрічі з Путіним.
Але замість вивчення уроків нещодавньої французької історії ми бачимо холоднокровне використання президентом Франції недосвідченості президента України і нерозуміння Зеленським ситуації, в якій опинилася наша країна. Нерозуміння того, зокрема, що Макрон, який прагне до взаєморозуміння з Путіним, не може ані вплинути, ані натиснути на Путіна.
Вплинути на Путіна може тільки сам Зеленський. Позиція російського президента зміниться, якщо український президент перед ним капітулює. Умови для такої капітуляції Путіним озвучені і він просто чекає, що Зеленський їх виконає. І позиція російського президента зміниться, якщо Зеленський буде рішуче опиратися російській агресії, вимагати від західних партнерів не впливати на Путіна, а відмовлятися від діалогу з Путіним, запроваджувати більш жорсткі санкції проти Росії, сприяти посиленню української армії.
Зеленському потрібно було б вимагати від Макрона не вплинути на Путіна, а скасувати запрошення Путіну приїжджати до Франції. От якби це дійсно відбулося, Путін міг би вирішити, що ситуація розвивається не за його планом.
А поки що все йде саме так, як хотіли б у Кремлі.
