Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що підтримав би референдум про скасування санкцій проти росії, якщо такий буде оголошений. Проте ця заява — не більше ніж політичний жест, який не має жодної реальної ваги у межах зобов'язань країни як члена ЄС.
Фіцо, коментуючи санкційну політику Брюсселя, звинуватив ЄС у "недоречності" ініціатив нових обмежень проти рф на тлі переговорів щодо припинення війни в Україні. Але це риторика, яка повністю відповідає проросійському курсу його уряду й особисто політичним інтересам.
На практиці жодна країна ЄС не має права в односторонньому порядку скасувати загальносоюзні санкції, навіть за результатами національного референдуму. Словацький президент Петер Пеллегріні, який дотримується обережної проєвропейської лінії, навряд чи дозволить проведення плебісциту, який прямо суперечить міжнародним зобов’язанням країни.
Попри зібрані 400 тисяч підписів за проведення референдуму (при необхідному мінімумі в 350 тисяч), ця ініціатива має суто символічний характер. Вона використовується як інструмент політичного піару Фіцо та демонстрація лояльності до москви.
До того ж, попри гучну антисистемну риторику, уряд Словаччини не заблокував навіть транзит чеської військової допомоги Україні, що свідчить про обмеженість дій навіть у внутрішньоєвропейському контексті.
Заява Фіцо — ще один сигнал про присутність російського впливу в політичних верхах Словаччини, однак вона не має жодного потенціалу для реального послаблення санкційного тиску на росію. Європейська політика формулюється в Брюсселі, а не в Братиславі.
