Згідно з опитуванням, проведеним Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня, 78% українців вважають своєю рідною мовою українську.
Європейський інститут
пише. що тому той факт, що впровадження Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» більшість українських громадян сприймає абсолютно нормально, є досить очевидним.
Лише 21% українських громадян не підтримують норму Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” про обслуговування українською мовою при збереженні можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання, 55% – підтримують, і майже 18% українців не звертають на це жодної уваги.
На думку Європейського інституту, такий відсоток “байдужих” українців може пояснюватися тим, що для багатьох мешканців насамперед українськомовних регіонів ця норма закону нічого в їх побуті не змінює, а також той факт, що значна частина українських громадян не мають мовних упереджень щодо вживання української мови.
Наразі спостерігається, що попри те, що лише п’ята частина українців не підтримує норми мовного закону, партія “Слуга народу” активно педалює його скасування повністю або частково. Так, 21 грудня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (щодо скасування міри реагування у сфері обслуговування населення) № 4528. Він пропонував вилучити з Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” положення про накладення штрафів за його невиконання, у тому числі у сфері обслуговування.
Ідея проекту № 4528 належала народному депутату партії “Слуга народу” Максиму Бужанському, який відомий українофобною позицією. Однак подали його до Верховної Ради аж 28 депутатів від “Слуги народу”, у тому числі один з найбільш впливових народних депутатів у фракції “Слуга народу”, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Раніше також були випадки, коли Гетманцев підтримував законопроєкти Бужанського. Він також підписував закон про використання російської мови при навчанні в школах, назвавши чинну редакцію закону дискримінаційною.
У січні-лютому 2021 року “Слуги народу” у розширеному складі більше 42 депутатів поставили свої підписи за ігнорування української мови в обслуговуванні споживачів Тоді до Верховної Ради внесли законопроєкти 4638 і 4638-2, якими робилися спроби законсервувати результати багаторічної русифікації. Разом з тим набрала чинності стаття 57, яка встановлювала порядок накладення штрафів за порушення закону у сфері обслуговування споживачів, у тому числі за повторне порушення. Проєкт №4638, внесений 37 депутатами від “Слуги народу”, пропонував повністю вилучити механізм виконання норми закону про забезпечення обслуговування споживачів державною мовою.
Якщо з 2021 року встановлювалися штрафи за невиконання статті 16 Закону про обслуговування споживачів державною мовою, то проектом №4638 пропонував не встановлювати жодних штрафів за порушення. Ще один альтернативний проєкт №4638-2 (його подали 5 “слуг”) був “м’якшим” – він пропонував скасувати штрафи за ігнорування державної мови у сфері обслуговування, відтермінувавши на 3 роки з часу набрання чинності Закону про “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Потім у червні 2021 року “Слуги народу” прагнули скасувати швидке впровадження української мови у кінематограф. Річ у тому, що згідно з законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, через 2 роки після набрання його чинності, має запрацювати частина 6 статті 23 про мову кінематографу. Згідно з нею, мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України “Про кінематографію”.
Двоє депутатів від “Слуги народу” Микита Потураєв і Євгенія Кравчук зробили спробу її відтермінувати… у зв’язку з коронавірусом. Відповідно до проекту Закону “Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2″ №5554, поданого 15 червня 2021 року, частина шоста статті 23 Закону набирає чинності «через два місяці від дня скасування карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Ще один їх однопартієць Олександр Санченко подав альтернативний законопроєкт №5554-1 “Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції, організаторів культурно-мистецьких заходів в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, де виступив зі схожими пропозиціями. Водночас він пропонував також відтермінувати і положення, згідно з яким “мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова”.
Тож через ці закони, на думку Європейського інституту, можна зробити висновок, що депутати “Слуги народу” не лише не поважають 78% українців, які вважають українську рідною, а й своїх виборців, адже, 64% виборців “Слуги народу” підтримують впровадження Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у тому числі у сферу послуг.
