Колишню голову Дніпровського районного суду Києва Ластовку мали звільнити за те, що у часи Майдану засудила цілком невинну людину. Натомість її відправили у почесну відставку. В результаті, Ластовка у 48 років пішла на пенсію і отримує довічне утримання близько 109 тисяч гривень щомісяця.
Про це розповів
в інтерв'ю адвокат, член правління Фундації DEJURE Роман Маселко.
За його данними, на разі, відомо про 347 суддів Майдану. Однак, по більшості з них перевірка закінчилася або закриттям провадження, або порушення порахували несуттєвими, щоб звільняти, або уже пройшли строки.
"За статистикою, близько 60 суддів було звільнено за порушення присяги. Це десь 17 відсотків від загальної кількості. В принципі, теж певний результат. Але явно не той, на який очікувало суспільство. Більшість із них уникла будь-якого покарання, а 57 відсотків або близько 200 суддів продовжують "вершити правосуддя", - зазначив адвокат.
"Йдеться про ручних суддів, які за вказівками влади на підставі сфальшованих документів засуджували абсолютно невинних людей та забороняли майдани по усій країні, розв’язуючи руки "беркутам". Відомо, що їх давали із Адміністрації Януковича головам судів, а ті – суддям. При цьому вони усвідомлювали, що вчиняють злочин, але робили все, що наказала влада. Тобто це судді, які повністю залежні, готові переступати закон і виконувати будь-які вказівки. Вони зробили це у часи Майдану і можуть зробити це ще раз і ще раз. Тому вони такі зручні для влади, але просто небезпечні для справжнього правосуддя", - розповів він.
"Після Революції було прийнято ряд законів, які дозволяли провести очищення від таких суддів. Зокрема закон "Про відновлення довіри до судової влади", "Про очищення влади" - так звану люстрацію. Потім була судова реформа, яка передбачала, що кожен суддя має пройти кваліфікаційне оцінювання – перевірку на доброчесність та компетентність. Власне, судді Майдану, по ідеї, не могли її пройти, тому що повелися і непрофесійно, і недоброчесно. Були усі інструменти для того, щоб вони були звільненні. Однак фактично це не спрацювало. Люстрація взагалі не відбулася, оскільки жоден суддя не люстрований, окрім тих, хто входили до Вищої ради юстиції, але то мізер – до 10 осіб", - додав Маселко.
"Я – колишній член Громадської ради доброчесності. Ми чотири роки працювали, перевіряючи суддів. Через наші руки пройшли тисячі їхніх досьє. Десь у 45-50 відсотках можна говорити, що є факти про їхню не доброчесність. На жаль, значна частина суддів в судовій системі мають, так би мовити, "грішки за душею". А якщо так, то вони є керованими і думають вони не про справедливість та чесне виконання роботи", - зазначив він.
"За ці 8 років десь 70 суддів Майдану пішли у почесну відставку. Причому з дуже хорошим забезпеченням. Наприклад, колишню голову Дніпровського районного суду Києва Ластовку мали звільнити за те, що у часи Майдану засудила цілком невинну людину. Рік вона була відсторонена, а потім це рішення було скасовано. Далі вона пішла на кваліфікаційне оцінювання, і уже Вища кваліфікаційна комісія суддів сказала, що її потрібно звільнити у зв’язку із тим, що вона не відповідає займаній посаді. Подання про звільнення пішло у Вищу раду правосуддя. Там його довго не розглядали. Зрештою вона подала заяву про відставку. І ВРП спершу розглядає цю заяву, відправляє Ластовку у почесну відставку, а через 10 днів після цього розглядає подання ВККС про звільнення, яке звісно відхиляють, бо вже немає кого звільняти. В результаті, щоб ви розуміли, Ластовка у 48 років пішла на пенсію і отримує довічне утримання близько 109 тисяч гривень щомісяця. Отак людина, яку потрібно було ганебно звільнити, має таке забезпечення від держави", - констатував Маселко.
"ВККС та ВРП не використали інструменти, які у них були, для того, щоб очистити судову систему. Вони фактично зробили усе, щоб залишити на посадах суддів Майдану. Особливо найодіозніших. До прикладу, усі знають суддю Саніна, який вже після побиття студентів 30 листопада заборонив Майдан. До речі, ця справа потім згоріла за дивним збігом обставин – якісь люди забігли в кабінет і спалили саме її. На нього так само була скарга. ВРП відповіла: "Не дуже й порушив, тому ми залишаємо його на посаді". А потім на відомих "плівках" ми чуємо, як Вовк хвалиться, що він особисто домовився у ВРП, щоб Саніна не звільнили. Потім було кваліфікаційне оцінювання, на якому ВККС визнала його таким, що не відповідає займаній посаді. Відправили до ВРП подання про звільнення, але у грудні 2019 отримали відмову. Тобто саме завдяки ВРП Санін повністю уник покарання", - нагадав адвокат.
"Окрім Саніна, там (в Окружному адміністративному суді Києва. - Ред.) був ще такий одіозний Аблов, який не просто заборонив, а зобов’язав розігнати Майдан. А було це так. Був такий собі громадянин Гриненко, який вирішив, що має конституційне право прогулюватися в центрі Києва, а там якісь люди, барикади, які йому заважають. Подав в ОАСК позов з вимогою зобов’язати "Беркут" розчистили цю територію. О першій годині дня подав, а уже за дві години суддя Аблов видає ухвалу про забезпечення позову якою фактично зобов’язує "Беркут" та ДСНС розігнати Майдан. На підставі цієї ухвали була здійснена така спроба вночі з 10 на 11 грудня. А о 19.00 Аблов задовольняє позов. Такі космічні темпи! За один день це просто неможливо! Взагалі такі справи розглядаються мінімум рік. Усі розуміли, що йдеться про замовлення. До речі, цього року, нарешті, провели розслідування та встановили: Гриненко був підставною особою, до якого звернулися працівники київської прокуратури Руденко і Тимченко. Саме вони організували цей позов, завезли в ОАСК і там усе швидко забезпечили. Тепер Гриненку пред’явили обвинувачення у тому, що він сприяв перешкоджанню реалізації права громадян на мирні зібрання. Це злочин - 340 стаття Кримінального Кодексу. Він визнав провину. Але там строки давності для притягнення до відповідальності – 5 років, які минули, тому суд закрив справу. Проте це дало можливість пред’явити обвинувачення і прокурорам Тимченку і Руденку. Розслідування тут теж завершено і справу щодо прокурорів передано до суду", - розповів Маселко.
