Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь оголосив про початок "наступальної українізації", яка прийшла на зміну "лагідній", та розповів про її особливості
Про це він сказав
в інтерв'ю "Українській правді".
Кремінь нагадав, що ухвалений у 2020 році мовний закон передбачає відтермінування окремих статей до певного моменту. Так, обслуговування українською стало обов’язковим із 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Адміністративна відповідальність за порушення норм закону про мову настала з 16 липня 2022 року. Таким чином закон про мову повністю запрацював лише через 5 років.
"Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу", - сказав Кремінь.
Відповідаючи на уточнювальне запитання про те, що таке "наступальна українізація", мовний омбудсмен сказав: "Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України".
"Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання", - уточнив він.
За його словами, "лагідна українізація" була лише першим етапом виконання мовного закону.
