Російська дочірня структура китайського Bank of China з 24 червня призупинила всі операції з банками Росії, які потрапили під санкції США.
Про це
розповіли росЗМІ джерела на фінансовому ринку.
"Для російського ринку це не дуже приємна новина. Виникнуть додаткові витрати як за часом, так і за вартістю обробки платежів", - зазначив один із фінансистів.
За його словами, банк традиційно відігравав "істотну роль" у банківському платіжному трафіку. Джерела видання вважають, що рішення пов'язане з побоюваннями вторинних санкцій з боку США. При цьому працювати з непідсанкційними кредитними організаціями Росії Bank of China поки продовжує.
На російському ринку "дочка" Bank of China посідає друге місце за розміром активів серед дочірніх структур китайських банків (592,4 млрд руб. на кінець першого кварталу 2024 року). В агентстві "Експерт РА" зазначали, що Bank of China є опорною розрахунковою кредитною організацією для китайського бізнесу, держструктур і великих російських компаній. Бізнес банку зосереджений на платежах у юанях між Росією і Китаєм.
Відмова Bank of China від роботи з підсанкційними російськими банками загострює проблему платежів, які "виходять за межі банківського сектору, унаслідок чого у держави стає дедалі менше контролю над ними, виникають ризики шахрайства", каже співрозмовник "Коммерсанта".
Джерела на фінансовому ринку підтверджують: останнім часом платежі все частіше проводять через небанківських платіжних агентів, що робить весь ланцюжок транзакцій менш прозорим. При цьому діяльність таких посередників перебуває поза контролем регуляторів і не є прозорою, що робить механізм ризикованим. "Якщо гроші зависли, їх повернуть у рублях, але за яким курсом це буде зроблено, незрозуміло", - пояснює один зі співрозмовників видання.
Проблеми в розрахунках із китайськими банками у Росії почалися наприкінці грудня 2023 року. На це вплинув указ президента США Джо Байдена, який дозволив американському Мінфіну запроваджувати вторинні санкції проти банків третіх країн за співпрацю з підсанкційними російськими компаніями і допомогу оборонно-промисловому комплексу Росії.
Після цього банки Китаю, Туреччини, ОАЕ і Казахстану почали відмовлятися приймати платежі в доларах із Росії. У січні великі банки Китаю перестали проводити платежі навіть у юанях. Альтернативою стало проведення розрахунків через агентів у третіх країнах, але й такі схеми зіткнулися з обмеженнями. Зокрема, китайські банки посилили перевірку експортної документації і почали дивитися на кінцевий пункт призначення товару, щоб упевнитися, що товар не призначений для Росії.
