Китай, Індія і Туреччина, які стали найбільшими покупцями російського вугілля після ембарго Євросоюзу, з початку року різко скоротили закупівлі твердого палива в Росії.
Про це розповіли росЗМІ два джерела, знайомі зі статистикою Міненерго.
За їхніми словами, у січні-вересні 2024 року експорт до Китаю впав на 9,5% рік до року, до 53,7 млн т, до Індії - на 23%, до 20,1 млн т, а до Туреччини - на 35%, до 15,3 млн т. Також істотно скоротився експорт до Південної Кореї (в 1,6 раза рік до року, до 5 млн т) і Японії (в 9,3 раза, до 385 600 т). Відвантаження російського вугілля в ОАЕ за дев'ять місяців знизилися до того самого періоду 2023 року на 20%, до 3,1 млн т.
Водночас експорт значно зріс до В'єтнаму (в 4,7 раза, до 1,1 млн т) і Гонконгу (на 10%, до 10,4 млн т). Серед держав ближнього зарубіжжя найістотніше наростила імпорт вугілля з Росії Білорусь - у 17 разів, до 5,7 млн т. Поставки до Казахстану збільшилися на 33%, до 452 900 т, а в Абхазію - в 3,4 раза, до 78 тис. т.
Загальний експорт вугілля з Росії в січні-вересні впав на 14% рік до року, до 132,5 млн т. Експорт енергетичного вугілля становив 108,3 млн т, що на 17% менше, ніж за той самий період минулого року. Поставки коксівного (металургійного) вугілля, навпаки, зросли на 3%, до 24,3 млн т. При цьому у вересні загальний експорт російського вугілля скоротився на 21,5% рік до року, до 12,5 млн т.
Видобуток вугілля в Росії в січні-вересні, за даними джерел «Ведомостей», знизився приблизно на 1% у річному вираженні і становив 320,4 млн т. Зростання видобутку підтримало збільшення відвантаження російським споживачам на 8%, до 143,3 млн т, а також збільшення обсягів запасів вугілля на 9%, до 42,7 млн т.
Згідно з даними Міненерго, 2023 року виробництво вугілля в Росії скоротилося на 1,1%, до 438,7 млн т, а експорт просів на 3,9%, до 212,5 млн т. Найбільшими імпортерами російського вугілля у 2023-му стали Китай (100,9 млн т, +50 до показника 2022-го) та Індія (26 млн т, +31%).
Ембарго на постачання вугілля в ЄС сильно вдарило по вугільній галузі Росії, каже науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніс Клюге. Згідно з оцінкою АЦ ПЕК - державного аналітичного центру при міністерстві енергетики, вугільна галузь 2024 року стала збитковою: її втрати до оподаткування оцінюються в 34 млрд руб., хоча роком раніше вугільники одержали прибуток у 357 млрд. Унаслідок цього вугільна промисловість, яка є однією з найбільших сировинних галузей економіки, перебуває на межі банкрутства, зазначили аналітики.
