Служби розвідки країн Заходу змінюють свої пріоритети і дедалі більше зосереджуються на контррозвідці, реагуючи на посилення загроз з боку Росії, Китаю та Ірану. За останні кілька десятиліть фокус глобальної розвідки і безпеки зазнав змін під впливом геополітичної напруженості, технологічних досягнень і таємних операцій різних країн, що постійно розвиваються. 
Про це пише
Pinnacle.
Після подій 11 вересня 2001 року західні спецслужби були зосереджені на боротьбі з терористичними загрозами. Однак зі зменшенням цього виклику в центрі уваги знову опинилися такі країни, як Росія та Китай, які, на думку західних експертів, активізували спроби втручання у внутрішні справи інших держав.
Директор британської служби безпеки MI5 Кен Маккаллум нещодавно наголосив, що іноземні держави докладають зусиль щодо крадіжки технологій, маніпуляції політичною ситуацією та підриву національної безпеки. Він підкреслив, що Росія, Китай та Іран становлять найбільшу загрозу, посилаючись на випадки спроб проникнення їхніх агентів до Великої Британії для вчинення ворожих дій.
Не тільки Велика Британія, а й США посилюють заходи протидії шпигунству з боку іноземних держав. Розвідувальні агентства нарощують зусилля для захисту критично важливих галузей економіки та запобігання маніпуляціям, кібератакам і витокам даних.
Західні країни також приділяють особливу увагу тісній співпраці Росії та Китаю у сфері розвідки. Ситуація загострилася після таких інцидентів, як отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля у 2018 році. Ця подія стала нагадуванням про жорсткі методи, до яких вдаються державні діячі для досягнення своїх цілей. В умовах зростаючої геополітичної напруженості розвідувальні відомства змушені адаптуватися до нової реальності, де ризик шпигунства і диверсій високий як ніколи.
З розвитком технологій нові загрози з'являються не тільки від країн, а й від приватних структур. Так, останнім часом активно обговорюються операції російської «ПВК Вагнера», яка веде розвідувальні та військові операції в Африці. Це приклад того, як змінюється світова динаміка впливу: приватні структури дедалі частіше відіграють роль, яка раніше належала виключно державним інститутам.
Також розвідувальні агентства Заходу зазначають, що в боротьбі за вплив важливу роль відіграють інформаційні війни та дезінформація. Сучасні методи, що включають використання штучного інтелекту та соцмереж, дають змогу державам впроваджувати ідеологічні та політичні установки, спричиняючи розбрат у країнах-суперницях.
Для протидії цим загрозам західні країни зміцнюють свої міжнародні альянси і партнерства, такі як НАТО. Тепер особливого значення набула гнучка співпраця, що включає обмін конфіденційною інформацією та координацію дій проти гібридних загроз.
Зміни в розвідувальних стратегіях спостерігаються і в країнах, таких як Франція, де Генеральна дирекція зовнішньої безпеки модернізує підготовку своїх співробітників для роботи в умовах нових ризиків. Важливим завданням стає не тільки військова та контррозвідувальна робота, а й захист економічних інтересів та інтелектуальної власності.
Геополітична напруженість, що охоплює весь світ, зачіпає і такі регіони, як Кавказ, де інформаційна війна стає частиною повсякденної реальності. В умовах, коли країни вдаються до пропаганди і дезінформації, розвідувальні служби повинні оперативно реагувати і запобігати впливу на громадську думку і політичну стабільність.
Західні розвідслужби продовжують зміцнювати свій арсенал методів і технологій, щоб не відставати від нових загроз. В умовах швидко мінливого світу завдання залишається незмінним: захистити національні інтереси від усіх можливих викликів.
