Надії російських імпортерів на те, що створена для оплати поставок у Росію держкомпанія Киргизстану спростить їм життя і заплющить очі на транзит санкційних товарів, не виправдалися.
Влада Киргизстану наприкінці серпня під тиском США
запровадила річну заборону на переказ платежів від іноземних компаній за межі країни без реального постачання придбаної продукції в країну. У такий спосіб вони перекрили дуже популярний у російських компаній спосіб оплати товарів (зокрема санкційних) і послуг у Китаї та Європі. Вони перераховували валюту - долари або юані, а іноді й рублі - з Росії своїм структурам або посередникам у Киргизстан, а ті переправляли платежі далі іноземним постачальникам. Придбаний товар ішов із країни купівлі в Росію найкоротшим і найвигіднішим шляхом, не заїжджаючи в Киргизстан. Схема була дешевою і швидкою - гроші доходили до одержувача за кілька днів, а витрати не перевищували 1-2% від платежу.
Нацбанк Киргизстану зажадав, щоб усе, що придбано за такими платежами, протягом 60 днів прибувало на територію республіки. Якраз перед цим у Бішкеку делегація американського Мінфіну вимагала від банків Киргизстану припинити надавати Росії послуги з обходу санкцій, погрожуючи відключенням від доларових платежів і SWIFT, стверджував податковий консультант Михайло Жуховицький. Банки країни зобов'язали своїх клієнтів при платежах за кордон підписувати відповідні гарантійні зобов'язання. Це зробило схему оплати через Киргизстан занадто дорогою і довгою, розповідали імпортери.
Виняток було зроблено для уповноваженої держкомпанії, визначеної урядом республіки - передбачалося, що через неї можна буде переправляти платежі за кордон без будь-яких зобов'язань. У вересні Міністерство економіки і торгівлі заснувало державну Торгову компанію Киргизької республіки.
Її робота розчарувала російських імпортерів. Виявилося, що через неї не можна оплачувати санкційні товари, до того ж вартість її послуг занадто висока.
«Звичайний агент, причому не дуже корисний і вельми дорогий», - каже великий російський імпортер. За його словами, твердої вартості послуг у такої держкомпанії немає - запропонований йому варіант договору передбачав, що комісія за кожен платіж визначатиметься додатковою угодою. Це підтверджують ще три імпортери, які намагалися працювати з киргизькою держкомпанією. «У підсумку нам запропонували за двома нашими закупівлями абсолютно звичайних і зовсім не санкційних пластмасових госптоварів заплатити комісію в 4% і 6%, і водночас ми ще втрачали на конвертації - адже Киргизстан зараз приймає рублі, продає нам валюту за внутрішніми курсами банків, і тільки потім надсилає її за кордон», - говорить один зі співрозмовників The Moscow Times.
Такі розцінки не цікаві, сходяться імпортери. Переказ із ВТБ у його шанхайську дочку (поки що цей канал працює, незважаючи на санкції) коштує ті самі 4% і працює, хоча й не бездоганно - з «підвисаннями», і на обмежене коло постачальників. Але ВТБ з 16 грудня знижує комісію за перекази до Китаю для малого і середнього бізнесу до 2,5%, нагадує керівник торговельного дому, що закуповує продукцію в цій країні. Тож влада Киргизстану просто приєдналася до числа тих, хто хоче заробити на російських зовнішньоторговельних операціях, але не зробила нічого, щоб якось їх підтримати, підсумовує він.
