Карл фон Габсбург: «Режими, подібні до путінського, розуміють тільки силу і рішучість, підкріплені ясною позицією»

12 січня 2025 року Карл фон Габсбург, онук останнього імператора Австро-Угорщини і колишній депутат Європарламенту, виступив із промовою про майбутнє Європи під девізом: «Чесність. Напрямок. Надія».

У своєму виступі він торкнувся ключових питань, пов'язаних із захистом міжнародного правопорядку, верховенством закону і необхідністю єдиної європейської зовнішньої політики. Особливу увагу Габсбург приділив загрозам, які надходять від Росії.

Уроки минулого

Габсбург провів історичні паралелі між сучасною ситуацією і подіями 1930-х років. Він нагадав, як світова спільнота намагалася умиротворити Гітлера, дозволивши йому анексувати Австрію і Чехословаччину. Тоді багато хто аплодував, вважаючи, що це зупинить агресора. Але такі поступки лише розпалили його апетити.

Сьогодні, за словами Габсбурга, ми спостерігаємо схожу ситуацію з Росією. Починаючи з Чечні 1999 року, потім війни з Грузією 2008 року, анексії Криму 2014 року та повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року - все це етапи експансіоністської політики москви.

«Режими, подібні до путінського, розуміють тільки силу і рішучість, підкріплені ясною позицією. М'якість без «великого кийка» лише заохочує такі режими», - заявив Габсбург.

Не кінець історії

Після розпаду СРСР 1991 року на Заході заговорили про закінчення Холодної війни, кінець історії та тріумф ліберальної демократії над тоталітаризмом.

У Москві ці події сприймали інакше. У колах, близьких до КДБ, розвал Радянського Союзу розглядався не як кінець Холодної війни, а лише як програна битва.

З приходом до влади Путіна стало очевидно, що імперські амбіції москви, спрямовані на розширення впливу в Європі, не тільки не зникли, а й переживають ренесанс.

Країни Центральної та Східної Європи, які перебували під контролем москви з 1945 по 1989 рік, добре розуміють, що Росія здатна стримувати свої експансіоністські устремління лише тимчасово. Саме тому їхнє прагнення вступити в НАТО і здобути безпеку виглядає більш ніж виправданим.

Розширення НАТО на схід, за словами Габсбурга, не було стратегічною ініціативою США або альянсу, а природним бажанням вільних країн забезпечити свою безпеку та економічний розвиток у рамках західного світу.

Не тільки війна путіна

Габсбург назвав сучасну Росію класичною колоніальною імперією, де москва експлуатує ресурси і народи, використовуючи їх як «гарматне м'ясо» у війні проти України. Він підкреслив, що імперіалізм глибоко вкорінений у російському суспільстві, про що свідчать опитування, які показують підтримку війни серед населення.

Навіть якщо багато хто в Росії виступає за припинення війни, вони не готові відмовитися від захоплених територій. Це, на думку Габсбурга, свідчить про те, що імперські амбіції - не просто риса Путіна, а частина національної свідомості.

Він нагадав, що у Другій світовій війні відповідальність лежала не тільки на нацистському керівництві, а й на німецькому народі, який спочатку обрав, а потім не зупинив свій уряд, який скоював злочини проти людяності.

Україна як ключовий фронт

Габсбург підкреслив, що підтримка України - це не просто питання солідарності, а необхідність для захисту міжнародного правопорядку. Він закликав Європу надати Україні можливість знищувати військові об'єкти, з яких росія атакує цивільну інфраструктуру.

Реакція Москви на виступ Габсбурга не змусила себе чекати. Глава Слідчого комітету рф Бастрикін уже доручив провести перевірку його заяв на предмет «закликів до руйнування Росії».

Цікаво, що батько Карла, Отто фон Габсбург, ще в середині 2000-х років попереджав про те, що реальна міжнародна загроза все ще існує, і походить вона саме від Росії.