Росія обмежила експорт нафти Казахстану після рішення казахстанських банків дотримуватися санкцій

Російська влада знову запровадила обмеження на експорт казахстанської нафти через Новоросійськ на тлі посилення проблем із платежами через банки Казахстану, які відмовляються працювати з компаніями з РФ, що потрапили під санкції.

Як повідомляє Reuters, Казахстанський трубопровідний консорціум (КТК), який забезпечує 80% нафтового експорту республіки, був змушений зупинити роботу 2 з 3 своїх терміналів у порту Новоросійська. Причиною стала перевірка Ространснагляду, яка виявила порушення на виносних причальних пристроях (ВПУ).

За словами джерел Reuters, ремонт ВПУ на вимогу Ространснагляду може тривати понад місяць. При цьому альтернативні маршрути експорту нафти у Казахстану обмежені: пропускна здатність КТК досягає 83 млн тонн на рік. У результаті Казахстан може втратити до половини експорту нафти і за кілька днів, можливо, буде змушений почати скорочувати видобуток, кажуть джерела Reuters.

У 2022 році російська влада вже вводила аналогічні обмеження: проблеми з роботою казахстанського терміналу виникли незабаром після того, як президент країни Касим-Жомарт Токаєв публічно розкритикував Володимира Путіна на ПМЕФ і відмовився визнавати анексію «ДНР» і «ЛНР», назвавши їх «квазідержавними утвореннями».

Нові обмеження на експорт казахстанської нафти з'явилися на тлі повідомлень, що казахстанські банки знову блокують платежі для компаній, які працюють із Росією, а також вимагають від своїх клієнтів відмовитися від експорту в РФ, погрожуючи в іншому разі закрити кредитні лінії. Про це у зверненні до голови ЦБ Казахстану повідомили депутати парламентської фракції «Ак Жол» і підтвердили джерела RTVI у великих компаніях республіки.

За їхніми даними, банки відмовляються проводити перекази, оскільки побоюються, що угоди можуть бути пов'язані з товарами, включеними до санкційних списків США. А це загрожує їм вторинними заходами за порушення санкційного режиму. Водночас ЦБ Казахстану, хоча й визнав наявність проблеми, зазначив, що банки мають право самі ухвалювати рішення - відповідно до оцінки ризиків. «Остаточне рішення лежить у площині цивільного законодавства і комерційних взаємовідносин конкретного банку другого рівня і його клієнта», - вказував регулятор.

Казахстан став великим хабом із ввезення товарів до РФ після того, як західні компанії покинули російський ринок, а банківські санкції обмежили можливості проводити платежі в головних світових валютах. Однак у квітні 2023 року казахстанська влада посилила контроль за пересуванням товарів через кордон ЄАЕС, а в жовтні ввела заборону на експорт до Росії 106 видів підсанкційної продукції.

Про нову хвилю проблем із казахстанськими банками стало відомо незабаром після того, як Мінфін США посилив санкції проти російської фінансової системи, занесячи в «чорні списки» ще 50 кредитних організацій, зокрема Газпромбанк - останній із великих держбанків, який зберігав доступ до системи SWIFT і розрахунків у доларах.

У березні Мінфін США не став продовжувати генеральну ліцензію, яка дозволяла банкам, що раніше потрапили під санкції, проводити обмежений перелік операцій у доларах - якщо вони пов'язані з оплатою російських енергоносіїв. Рішення торкнулося ВЕБа, Ощадбанку, ФК «Открытие», ВТБ, Совкомбанку, Альфа-банку, Росбанку, банку «Зеніт» і банку «Санкт-Петербург». [...]