Москва офіційно визнала критичні ризики для свого нафтового сектору. У новій Енергетичній стратегії до 2050 року зафіксовано потенційне скорочення видобутку нафти більш ніж утричі — з нинішніх 530–540 млн тонн на рік до 171 млн тонн у разі поглиблення санкцій і пришвидшення глобального енергетичного переходу. У такому сценарії обсяг експорту може знизитися до нуля.
Навіть у базовому ("інерційному") сценарії, що передбачає збереження поточних умов, видобуток знизиться до 287 млн тонн до 2050 року, а експорт — до 79 млн тонн, тобто втричі. Це становить прямий ризик для макрофінансової стабільності рф, оскільки нафтогазова галузь забезпечує третину бюджетних надходжень, третину інвестицій в економіку та дві третини валютної виручки країни.
Основні чинники негативної динаміки:
- Виснаження родовищ, відкритих ще за часів СРСР, на фоні відсутності нових перспективних площ з легкою нафтою.
- Високий податковий тиск на видобувні компанії.
- Обмежений доступ до сучасного обладнання та технологій через західні санкції.
- Нерентабельність третини розвіданих запасів.
Для утримання поточних обсягів видобутку потрібні масштабні інвестиції, імпортозаміщення понад 1500 одиниць критично важливого обладнання, а також досягнення так званого "технологічного суверенітету", реалізація якого в умовах санкційної ізоляції виглядає малоймовірною.
Таким чином, оприлюднена стратегія свідчить про глибоку структурну кризу у ключовому секторі російської економіки. У разі реалізації негативного сценарію росія остаточно втратить статус системного експортера нафти та зіткнеться з різким скороченням бюджетних ресурсів і валютних надходжень.
