У Молдові стрімко набирає популярності Вікторія Фортуна - вкрай права популістка, чия політична риторика викликає серйозну тривогу. Нещодавно вона заявила про територіальні претензії на український Буджак, що не має жодного правового чи історичного підґрунтя в рамках офіційної молдовської політики. Ці заяви відображають ширші тенденції в регіоні, включно з аналогічною активністю румунської націоналістки Діани Шошоаке, і вписуються в зусилля, що підтримуються Росією, спрямовані на підрив українського суверенітету через політиків-проксі.
Про це
заявили фахівці Інституту Роберта Лансінга (RLI).
Фортуна набула популярності в умовах суспільного невдоволення повільним курсом європейської інтеграції Молдови після 2022 року. Вона активно використовує популістську, націоналістичну і конспірологічну риторику, представляючи себе захисницею суверенітету, але її публічні виступи та медіаактивність вказують на явний ідеологічний і фінансовий зв'язок із прокремлівськими структурами, включно із забороненою в Молдові партією Ілана Шора. Також зафіксовано випадки координації з російськими пропагандистськими медіа, такими як RT і Sputnik Moldova.
На початку 2025 року Фортуна заявила, що Молдова нібито має право на землі Буджака в Одеській області України. Це твердження стало очевидною провокацією і збігається з російським дезінформаційним порядком денним, у якому Україна представляється штучною державою, що існує лише завдяки підтримці Заходу. Водночас подібні заяви слугують інструментом підриву молдавсько-української солідарності та тестуванням сприйнятливості регіону до ревізіоністської риторики. Ці методи вже застосовувалися Росією в Грузії та Казахстані.
Політична діяльність Фортуни спирається на ресурси і підтримку олігарха-втікача Ілана Шора, засудженого за участь у розкраданні мільярда доларів з молдовської банківської системи і визнаного агентом впливу Кремля. Спільно з Шором Фортуна, вочевидь, прагне сформувати альтернативну політичну вісь, спрямовану проти прозахідного курсу президента Маї Санду і стратегічного партнерства Молдови з Україною.
Риторика Фортуни багато в чому нагадує виступи румунської сенаторки Діани Шошоаке, яка також заявляла, що Одесу і південь України має бути повернуто Румунії. Обидві фігури активно підтримуються російськими та вкрай правими румунськими медіа, будують свою пропаганду на ідеях «історичної справедливості» та етнонаціоналістичного реваншизму. Вони зображують проєвропейські еліти як зрадників і маріонеток Заходу, прагнучи відволікти суспільну увагу від реформ на тему ідентичності та територіального ревізіонізму. Наслідування Фортуни більш досвідченою Шошоаке свідчить про можливу координацію з боку Кремля і реалізацію однієї стратегії в різних країнах регіону.
Загроза, яку становить Фортуна, багатогранна. Її заяви підривають молдовсько-українські відносини, створюючи недовіру і напруженість, особливо у сферах безпеки та спільного управління кордоном. Через таких політиків, як Фортуна, Москва посилює внутрішню політичну роздробленість, відволікає суспільну увагу від важливих реформ і делегітимізує євроінтеграційні процеси. Навіть якщо її територіальні претензії не отримують широкої підтримки, вони створюють небезпечний прецедент і риторичну платформу для майбутніх спроб політичного тиску та перемовин, що нагадують сценарії Донбасу та Південної Осетії.
Зростаючий вплив Фортуни безпосередньо загрожує європейському курсу Молдови. Розширення її популярності може посилити євроскептичні та антизахідні настрої, загальмувати реформи і призвести до політичної нестабільності, що зрештою позначиться на перспективах країни щодо вступу до ЄС.
За даними аналітиків, Фортуна, найімовірніше, отримує підтримку від російських спецслужб, залучених в операції впливу за кордоном. Серед них із високою ймовірністю задіяні:
● ФСБ, яка через відділ міжнародних зв'язків активно діє в Придністров'ї, співпрацює з прокремлівськими НУО і спирається на бізнес-структури та медіамайданчики, пов'язані з Шором;
● СЗР, яка курує масштабні дезінформаційні кампанії та координує роботу через російські посольства, в тому числі в Кишиневі та Бухаресті, використовуючи політику «активних заходів» для просування антизахідних наративів;
● ГРУ, а саме підрозділ 54777, що спеціалізується на психологічних операціях. Ця структура раніше вже діяла в Молдові і може бути причетна до розробки риторики Фортуни як дзеркальної відповіді на аналогічні територіальні претензії Шошоаке.
Політична активність Фортуни також становить загрозу для самого проєвропейського уряду Молдови. Її риторика спрямована на підрив легітимності Маї Санду, дискредитуючи реформи і зображуючи владу як слабку і залежну від зовнішнього управління. Подібні висловлювання відволікають увагу громадськості від реальних проблем, включно з боротьбою з корупцією та підвищенням енергетичної безпеки.
Крім того, заяви Фортуни можуть викликати дипломатичні кризи з Україною, ускладнюючи співпрацю в питаннях безпеки та інфраструктури. На цьому тлі українська сторона може посилити контроль на кордоні або обмежити обмін розвідданими, що ускладнить взаємодію Кишинева з Києвом і НАТО.
Відновлення мережі Шора, за підтримки фігури на кшталт Фортуни, посилює внутрішні загрози стабільності та нормалізує антизахідну риторику, повертаючи до життя раніше маргіналізовані проросійські рухи. Така активізація екстремістських структур підриває стійкість демократичних інститутів і дискредитує реформи, що їх здійснює чинний уряд.
Щоб зупинити поширення цих загроз, RLI рекомендує Молдові вжити заходів на кількох рівнях. У юридичній площині - розслідувати джерела фінансування Фортуни і посилити прозорість партій і ЗМІ. Необхідно розвивати механізми протидії дезінформації, включно з Національною комісією з боротьби з фейками.
Крім того, варто активно викривати зв'язки Фортуни з Кремлем, акцентуючи увагу на фактах, а не емоціях, і переосмислювати проєвропейський шлях як патріотичний вибір. Важливо посилити просвітницькі програми в сільських і російськомовних регіонах, зміцнити співпрацю з місцевими лідерами і незалежними ЗМІ.
Союзники Молдови, включно з ЄС і США, мають надати технічну та інституційну підтримку, а також прив'язати зовнішню допомогу до умови протидії втручанню Росії та захисту територіальної цілісності країни.
Фігура Вікторії Фортуни - це більше, ніж популізм. Це один з інструментів гібридної війни Росії, мета якої - розколоти регіон, послабити демократію і повернути вплив Кремля в Чорноморському просторі.
