Незважаючи на санкції, дипломатичні скандали та звинувачення у шпигунстві, «Русские дома» — культурні центри, що діють під егідою Росспівробітництва, продовжують спокійно працювати в десятках столиць Європи та США. Формально вони просувають культуру, мову та «альтернативне» бачення світу, проте все частіше стають об'єктом уваги правоохоронців і спецслужб, які підозрюють ці установи в прикритті для пропагандистської та розвідувальної діяльності. 
Про це пише
Kyivindependent.
Незважаючи на європейські санкції проти Росспівробітництва, «Русские дома» продовжують працювати в Брюсселі, Берліні, Парижі, Римі, Відні, Празі, Мадриді, Варшаві та інших містах.
Розслідування Kyiv Independent показало, що ці установи існують у правовій сірій зоні: часто вони не зареєстровані як юридичні особи, а їхні керівники мають дипломатичний імунітет, оскільки числяться співробітниками російських посольств. Це робить їх майже невразливими для місцевої влади.
Так, у Кишиневі, незважаючи на офіційне рішення молдавського уряду про закриття центру в лютому після атаки російських дронів, «Русский дом» продовжує працювати в звичайному режимі. Формально установа не зареєстрована в країні, а юридична основа її діяльності — міжурядова угода між Молдовою та Росією.
Згідно з офіційними даними Росспівробітництва, «Русские дома» діють у 71 країні світу. І хоча глава агентства Євген Примаков стверджує, що в Євросоюзі немає представництв Росспівробітництва, а лише «незалежні» центри, на сайтах «Русских домов» у Парижі, Берліні та Вашингтоні аж до 2022 року прямо вказувалося, що вони підпорядковуються цьому відомству.
Неясності юридичного статусу також викликають питання щодо фінансування. У 2016 році українська податкова служба не змогла знайти офіційних рахунків київського центру. А глава берлінського «Русского дома» Павло Ізвольський у 2023 році лише ухильно заявив, що у них «є процедури обробки онлайн-платежів». Тим часом санкції ЄС і США значно ускладнюють будь-які фінансові транзакції з Росії.
Прокуратура Берліна в 2023 році почала розслідування щодо «Русского дома», підозрюючи порушення законодавства про зовнішню торгівлю, але була змушена закрити справу, оскільки директор центру користувався дипломатичним імунітетом. Проте розслідування триває щодо інших співробітників і ділових партнерів.
Імунітет від судового переслідування дозволяє директорам центрів уникати відповідальності, навіть коли вони підозрюються в роботі на спецслужби. Так, у 2018 році США вислали Олега Жиганова, тодішнього директора вашингтонського центру, за шпигунську діяльність. Його попередник Юрій Зайцев, теж підозрюваний у зв'язках з російськими розвідслужбами, після початку розслідування ФБР виїхав з країни, але потім отримав аналогічні посади в Нікосії та Відні.
Подібні випадки були зафіксовані і в Європі. У Копенгагені «Русский дом» виявився пов'язаний з датськими інститутами і шпигунськими скандалами. Один з учасників заходів, вчений Олексій Нікіфоров, був засуджений за передачу розвідданих про «зелені» технології російським спецслужбам.
The Insider також з'ясував, що берлінський директор Павло Ізвольський раніше проживав у гуртожитку Московського військового училища, відомого підготовкою кадрів для СВР і ГРУ.
У деяких країнах, включаючи Словенію, Хорватію, Північну Македонію, Данію, Румунію і Велику Британію, «Русские дома» вже закриті. Однак у більшості західних столиць центри продовжують роботу, прикриваючись культурною місією і дипломатичним захистом. Експерти підкреслюють, що без рішучих політичних кроків на національному рівні зупинити їх діяльність неможливо.
У Молдові влада має намір розірвати міжурядову угоду, поклавши край діяльності центру. Але поки цього не сталося, «Русский дом» у Кишиневі, як і в багатьох інших містах Європи та США, залишається вітриною м'якої сили Кремля з подвійним дном.
